«Світлішає на світі, коли читають діти»

 

     Щороку – 2 квітня, в день народження великого казкаря Г. Х. Андерсена, весь світ відмічає Міжнародний День дитячої книги.

    Це свято є наочним  показником того, що книга, яка створена саме для дитини, має великий вплив на формування її характеру та становлення як людини. Дитячі книги вбирають у себе дивовижний, невичерпний, чарівний світ, який дитина відкриває для себе саме завдяки книжці. Просто треба взяти в руки Книгу і ... опинитися в цьому світі...

      Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору.

      Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.

      Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.

      Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.

       У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.

     Британський благодійний фонд Booktrust провів опитування серед дітей і молоді. Метою дослідження став пошук найкращої дитячої книги усіх часів та народів. Цікавим виявилося те, що найкращі книги в кожній країні залишаються незмінними впродовж декількох поколінь. Лідерські позиції у рейтингу зайняли твори, написані ще у середині ХХ століття.

20 найкращих дитячих книг:

1. «Лев, чаклунка і чарівна шафа» — Клайв Стейплс Люіс.

2. «Дуже голодна гусениця» — Ерік Карл.

3. Цикл «Чудова п’ятірка» — Енід Блайтон.

4. «Вінні-Пух» — Алан Александр Мілн.

5. « Великий дружелюбний гігант» — Роальд Даль.

6. «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» — Джоан Роулінг.

7. «Таємниця чарівного дерева» — Енід Блайтон.

8. «Вітер у вербах» — Кеннет Грем.

9. «Аліса в країні чудес» — Льюіс Керролл.

10. «Доня Гуффало» — Джулія Дональдсон.

11. «Казки кролика Пітера» — Беатрис Поттер.

12. «Чарлі і шоколадна фабрика» — Роальд Даль.

13. «Матильда» — Роальд Даль.

14. «Таємничий сад» — Френсіс Еліза Бернетт.

15. «Кіт у капелюсі» — Доктор Сьюз.

16. «Твіти» — Роальд Даль.

17. «Містер Мен» — Роджер Гаргрівз.

18. «Різдвяний гімн» — Чарлз Діккенс.

19. Цикл «Мелорі-Тауерс» — Енід Блайтон.

20. «Пітер Пен» — Джеймс Баррі.

       Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами.

        

      Для  справжніх шанувальників  книги і читання -

читачів районної бібліотеки для дітей, організовано книжкову галявину «Сузір’я вічного й святого – дитяча книжка на землі», на якій представлено новинки дитячої літератури як українських сучасних письменників, так і світової величини.

     Але й казки ніхто не відміняв. Книжкова виставка «Казковий корабель» - то справжнісінький скарб, зібрання найкращих, найулюбленіших казок малечі.

      У чарівний світ казки поринули наймолодші читачі бібліотеки в ході пригодницької подорожі «В гостях у Казкарки». Діти з задоволенням слухали казки, обговорювали вчинки героїв, а також продемонстрували свою обізнаність під час калейдоскоп - вікторини «Прочитай, відгадай, іншим загадай».  

     А ще… вони мали  змогу подивитись і послухали казку «Солом’яний бичок» у виконанні відомого артиста і музиканта, чудового татуся Олега Скрипки.

 

    Любі  діти! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають казки? А безсмертні вони тому,що в них живе і не вмирає сам народ! Казки були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Казки – то наші великі вчителі!

Сьогодні ми казку до вас запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом!

 

А переглянути її ви можете ТУТ https://www.youtube.com/watch?v=8JJvMUEhDUw

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Всеукраїнський тиждень дитячого читання розпочався!

Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури!

 В районній бібліотеці для дітей стартував Всеукраїнський тиждень дитячого читання «Під українським небокраєм книгу люблять і читають».           

 24 березня в малій залі управління агропромислового розвитку відбувся районний етап Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія 2017». Це був знаменний день, особливий день для тих, хто не лінується ходити до бібліотеки, дружить з книгою, адже для них випала  унікальна можливість: взяти участь у яскравому  дійстві - справжньому протистоянні інтелектуальних бійців... яких тренували найкращі тренери світу: КНИГА та ЖАГА ЗНАНЬ!!!

    Книга-єдина машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми перетинаємо межі часу, мандруючи у минуле і майбутнє, долаючи велетенські відстані за лічені хвилини. Скільки безцінних скарбів трапляється на шляху читачів! А скільки незабутніх зустрічей з літературними героями!

   На радісне веселе свято зібрались учні 6,7 класів з різних куточків Уманщини. Всі вони  змагалися  за  звання «Суперчитач  району – 2017» і тільки двоє  із них  отримали  це  звання.      

  Переможцями І туру стали найкмітливіші,  найсміливіші, найерудованіші, веселі й винахідливі розумники й розумниці – шестірка фіналістів:Амірбекова Поліна (6 кл., с.Оксанина), Біба Марія (6кл., с.Пугачівка), (Левченко Олександр(6кл., с.Текуча), Радченко Валентин(7кл., с.Дмитрушки),Тисевич Анастасія (7кл., с.Родниківка), Духовна Лілія (7кл., с.Городецьке).

   У ІІ турі (Креатив-турнір: «Зірковий шанс реальних книгоманів!»)звання «Суперчитач  району – 2017» вибороли Біба Марія та Тисевич Анастасія.

    Тож, вітаємо наших ПЕРЕМОЖЦІВ!!!

 

   На  цьому  наша  подорож  не  закінчується. Адже  попереду нові  зустрічі  з її Величністю Книгою.

День народження  Т.Г.Шевченка.

Уже котрий рік поспіль Уманська районна центральна бібліотека спільно з районним центром культури і дозвілля традиційно проводять літературно-музичні композиції, спрямовані на патріотичне виховання учнівської молоді, зростання національної свідомості, прищеплення почуття любові та поваги до рідного краю, присвячені таким важливим датам, як Міжнародний день рідної мови, День української писемності та мови,  та річниці з Дня Народження  Т.Г.Шевченка.

У ці весняні дні більша частина світу, і тим більше українська спільнота, відзначає Шевченківські дні. Давно немає з нами великого Тараса. Та він - безсмертний, бо  «не пройма поета тимчасовість, його правда світла, як зоря».

14 березня  шкільна родина Юрківського НВК  отримала  надзвичайно багато  захоплюючих, неповторних вражень і масу позитивних емоцій. Слово та музика сплелись в цей день у єдиний потік мистецтва.  На святі звучали пісні на слова великого Генія нашого народу. Якимось містичним чином його рядки нині для багатьох можуть слугувати закликом до бою, молитвою за живих і загиблих та надією на день прийдешній.

В залі панувала атмосфера щирості, доброзичливості, співдружності та натхнення. Шквал оплесків вітав кожен віступ.  

Така  форма роботи збагачує інтелектуальний  потенціал молоді, її  духовність й культуру, виховує гідного громадянина України. Адже, як стверджував німецький  письменник  та  драматург  Густав Фрейтаг, «у  душі  кожної  людини  знаходиться  мініатюрний  портрет його народу».

 

Тож, головним  завданням для роботи колективів районної центральної бібліотеки та центру культури і дозвілля, які готують та  проводять такі заходи,  було і є - допомогти  глядачеві пізнати  всю  красу  й  велич  рідної  Батьківщини.

Пророче слово Кобзаря

   Березневі дні щороку освячені постаттю  Тараса Григоровича Шевченка, якому доля відміряла не лише  добрий ківш біди та горя, але щедро приголубила пам’яттю вдячних потомків.

 Підсумовуючи історію життя та творчості   Великого Кобзаря, можна сказати, що найкращий i найцiннiший скарб доля дала йому лише по смертi: невмирущу славу i всерозквiтаючу радiсть, яку в мiльйонах  людських сердець ще вкотре  пробуджуватимуть його твори.

Цього тижня у всіх бібліотечних закладах району складали данину пошани своєму Тарасові, такому далекому й неймовірно близькому: адже геніального митця розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну з її минулим та сьогоднішнім. У бібліотеках-філіях пройшли Шевченківські читання, презентації  репродукцій малярських робіт, відео-перегляди вистави «Назар Стодоля». У приміщенні ЦРБ функціонує виставка «Світова велич Шевченка Т.Г.».  На експозиції представлені книги, наукові збірки, довідкові видання, матеріали іноземними мовами, статті з періодичних видань і твори письменника. 

             Підсумком віншувальних заходів стало інтелектуальне шоу «Кобзарина», яке відбулося 10 березня в читальній залі районної бібліотеки. Його учасниками стали працівники бібліотеки, члени команди «Інтел» - ветерани праці Буряк С.П., Темченко В.І.,Чиж І.Г., Олефірова О.А.,  в.о. завідувача сектору культури РДА Коханська О.М. Прозорість та об’єктивність оцінок забезпечило журі у складі директора ЦРБ Кравчук Л.М., зав. методичним відділом Вдовиченко Г.В., художника РЦБ Олійник К.А.

На канві інтелектуально-розважального заходу  мережилися знакові віхи   Кобзаревої долі, звучали рядки пророчих творів, відновлювалися тексти з пропущеними рядками. Музичний супровід забезпечила редактор І категорії ЦРБ Мазурець А.  Вразила глибина знань учасників  про життя  та творчу спадщину геніального поета, а присутні  довели, що переболені його віршовані рядки є вкрай актуальними сьогодні.

Свято вдалося, запам’яталося, передусім, тим, що кожен із його учасників ще більше  торкнувся  душею й серцем до простих і таких глибинних рядків поета, щоб ще глибше осмислити його пророцтва й перестороги, відчути велику об’єднавчу силу Шевченкового слова.

 

На завершення  ведуча зустрічі В. Харишук  запропонувала учасникам прочитати почергово  по строфах  Шевченківський «Заповіт».  

Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбуття

 

Сьогодення диктує необхідність змін в бібліотечній діяльності. Тож, бібліотечні фахівці усвідомлюють,  що якість обслуговування користувачів бібліотеки насамперед залежить від рівня професійної підготовки кадрів та інноваційних послуг, які вони надають.

Пріоритетне місце в діяльності бібліотеки займає інформаційна взаємодія з населенням та органами місцевої влади, так як кожна книгозбірня є посередником між місцевою владою та громадою.

3 березня 2017 року в приміщенні районної бібліотеки було проведено семінар – практикум на тему «Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбуття».

В своїх консультаціях методисти районної бібліотеки наголошували, що на даному етапі сільські бібліотеки поступово переходять від роботи у форматі «книгосховище» до формату «інформаційно-культурний центр для громади». А тому на семінарі докладно розглядались питання «Бібліотека і громада: орієнтири на майбутнє» та «Сучасна бібліотека в процесі трансформації: від інформаційної установи – до центру місцевої громади».

Директор РЦБ Кравчук Л.М. в контексті орієнтирів бібліотек на майбутнє, наголосила, що громадськість вбачає бібліотеку, як місце, яке об’єднує жителів територіальних громад, як центр суспільного життя, культури, дозвілля і творчості і тому головне завдання бібліотек  -  довести свою значимість для громади та розкрити весь свій потенціал.

 

Учасники  семінару – практикуму також  мали змогу  поділитися історіями успіху щодо якісного обслуговування місцевих громад, ознайомитись  із кращим європейським досвідом роботи бібліотек.

Рідна мова чиста, як роса

 

За роки своєї історії рідна мова зазнавала утисків та переслідувань. Але, всупереч цьому, вона чудово збереглась та є державною мовою.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови, оголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 2000 р. для сприяння мовному й культурному різноманіттю й багатомовності. Мова є найсильнішим інструментом збереження її розвитку, нашої матеріальної й духовної спадщини.

У 1834 році вчений-мовознавець Ізмаїл Срезневський писав, що українська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській за кількістю слів і виразів, польській - мальовничістю, сербській - приємністю. «Ця мова,- писав він, - може рівнятися з освіченими мовами гнучкістю й багатством синтаксису, мова поетична, музична, мальовнича». Але так вважають не всі, особливо молодь. Коли йдеш по вулиці, то рідко почуєш милозвучне українське слово, мешканці міст вважають, що українська мова - це мова сіл, і тому нині майже всі намагаються вживати максимальну кількість російських слів, вважаючи, що це, як вони говорять, «круто», «модно».

Але хіба це модно, коли ти зрікаєшся рідної мови? Чи задумувалися ми хоч раз над тим, що не зустрінеш громадянина Росії, який би говорив українською мовою?!

Звісно, ні! Росіяни є патріотами своєї країни і не «зрікаються» рідної мови так, як це робимо ми.

Й.Г. Гердер вважав, що той, хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини. Ти маєш право вивчати різні мови, для досконалого їх вивчення потрібно 6 років, але ти не маєш права забувати рідну мову, яку ти повинен вивчати протягом усього свого життя.

Щоб любити рідну мову, треба думати українською. Сьогодні нам, українцям, треба плекати рідну мову. Ми маємо свою державність, відчуваємо себе нацією. Наша рідна українська мова легка, мелодійна, співуча. Це мова поезії, почуттів і кохання.

Мова - це душа народу. Якщо у людини забрати мову, вона перестане бути Людиною.

А найбільше хочеться погодитися зі словами П. Шафарика. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її відкидає й зрікається, чинить над собою самогубство. Тому, захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, право на існування, на майбутнє.

Доки мова жива в устах народу, до того часу живий і народ.

“Наша мова – пісня, і в словах любов”, – під такою назвою в Іванівській ЗОШ пройшло літературно-музичне свято присвячене Міжнародному дню рідної мови . У рамках свята ведучі Цюра В.О. та Гербут О.В. (методисти районної центральної бібліотеки) декламували найкращі зразки поезії про рідну мову, а також у формі театралізованого екскурсу в минуле прослідкували історію походження і розвитку української мови, адже відомо, що, не знаючи історії, не можна творити свого майбутнього. Вірш Віктора Баранова «До українців» та байка П.Глазового «Кухлик» прозвучали у виконанні ветерана культосвітньої праці Степана Буряка. Лунали пісні народного ансамблю  української пісні «Горицвіт» Уманського районного центру культури та дозвілля.  А кому ж, як не молодій еліті, розвивати і популяризувати рідну мову, яка зайняла третє місце у світі (після французької та перської) за своїм багатством і красою?!

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти – як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити!

Сподіваємося, що ці слова про рідну мову, які стали лейтмотивом свята, учні пронесуть крізь усе своє життя.

                20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Євромайдану (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Цю дату запроваджено Указом Президента України на знак шанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які  віддали своє життя.

Всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, більше 100 з них загинули.

Майдан увійшов в історію, як унікальний національний феномен, який своїм надвисоким піднесенням, потужним енергетичним запалом, непоборним  патріотизмом та небаченою жертовністю продемонстрував усьому світові істинно справжній приклад боротьби за Свободу і Незалежність української нації.

 

Вшановуючи пам’ять про полеглих за майбутнє України в районній бібліотеці та бібліотеках філіях пройшли  акції миру «Мужнім серцям від добрих та творчих сердець»,година патріотизму «Не зорі падають із неба, «зірки»» , та виставка літератури «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України», з якою можна ознайомитися в читальному залі районної бібліотеки.

                Афганська війна ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена… Чорним птахом пролетіла вона над українськими містами і селами, заглянула до кожної простої родини.

            Хто ж вони, герої Афганістану? Це були молоді солдати і командири – майже їхні ровесники, які з перших днів служби пізнали ціну життя, склали екзамен на зрілість. Війна безжально перекреслила їхні надії, плани, понівечила долі. Там, серед моторошних смертей, коли життю щохвилини загрожувала небезпека, вони мужніли і загартовувались. Серце стискається від болю, коли згадуєш про тих, хто  пройшов важкими дорогами чужої країни. За кожним воїном - «афганцем» - доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя.  У страхітливому полум'ї війни народжувалась молода плеяда героїв.

 

            Щороку, 15 лютого,  ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих,  які з честю виконували воїнський обов'язок  і  бойовий  наказ  Батьківщини  за  її межами. В цей день в районні бібліотеці та бібліотеках району пройшов урок-реквієм «Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя»,  та виставка-реквієм «Покотилась у вічність тривожна афганська дорога»  

 У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок. У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам і благодійним організаціям, що займаються розвитком грамотності.

 Дарування книжок — гарна традиція читачів, друзів і партнерів нашої книгозбірні, завдяки якій фонд бібліотеки поповнюється.

  Так, саме сьогодні приємним подарунком для книгозбірні стали книги відомого місцевого поета члена Національної Спілки письменників України Петра Миколайовича Поліщука.

 Дякуємо усім, хто долучився до святкування цього чудового свята та запрошуємо бажаючих відвідати нашу бібліотеку, ознайомитися з подарованими книгами і прийняти участь у постійнодіючій акції "Подаруй бібліотеці книгу". 

Паралелі історії: пам’яті полеглих під Крутами

 

Про бій під Крутами ми знаємо зовсім мало. Можливо тому, що в радянські часи ця подія взагалі замовчувалася, в декоративній УРСР Українська Народна Республіка трактувалася, як націоналістична пухлина на тілі української соціалістичної держави, а після розпаду СРСР розкриття події, що мала місце близько 80 років тому, взагалі була не на часі. Адже лише сліпий не помітить, що понад два десятиріччя були втрачені в плані формування, в першу чергу, в молоді, істинно українського світобачення, а східні  клани політиків таємно сподівалися повернутися під крило «старшого брата». Лише у 2007 році на державному рівні було визнано значення подвигу юних захисників УНР та проголошено День пам’яті героїв Крут.

«…Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.

Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними  пассажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!». Ці слова були сказані батьком української історії, першим президентом Української держави ХХ сторіччя Михайлом Грушевським під час поховання юних захисників новоствореної народної країни.

Хто ж вони були, і чому говорити про них сьогодні – найвища необхідність і честь?!

З історичної довідки довідуємося, що після прийняття в січні 1918 року Центральною Радою ІV Універсалу, який законодавчо закріплював незалежність Української народної республіки, російсько-більшовистський уряд  змінив псевдодемократичні слова на пряме військове втручання в Україні. Нашвидкоруч створене українське військо лише умовно можна було назвати таким. Швидкий наступ російських військ загрожував втратою Києва. Тут і стали на його захист найпевніші і, може, єдині боєздатні частини: курсанти Військової школи ім. Богдана Хмельницького та так званий Студентський Курінь з київських студентів і гімназистів. 300 майже беззбройних і необстріляних юнаків прийняли  нерівний бій із більше ніж 4-тисячною армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бійня  тривала п'ять годин. 28 юнаків потрапили в полон. Після тривалих катувань озвірілими «братами» вони (ще зовсім діти) були розстріляні. Проколоті багнетами юнаки перед смертю співали «Ще не вмерла Україна»… Ціною власного життя юні герої зупинили наступ ворога лише  на два дні. Але й вони були для молодої республіки дуже важливими.     

Саме від Крут починає в нашому житті формуватися тип новітнього українця: патріота, а не раба, безстрашного до відчайдушності при захисті своєї землі, романтика у найскладнішу хвилину.   

Відтоді минуло майже сто років. Україна впродовж цього часу зазнала ще чимало випробувань. Проте ніхто й уявити не міг, що відбуватиметься на нашій землі сьогодні. Сьогодні Крути – це наша дійсність. Та, через яку вмирають і заради якої живуть! Нашу країну знову намагаються поставити на коліна, знищити дух патріотизму, національної гідності. Книга української історії продовжує писатися кров'ю відомих та безіменних героїв, які свої життя віддають за цілісність Вітчизни. 

Сьогодні поколінню, яке у 1991-му отримало “на блюдечку” незалежну державу, недостатньо лише згадувати мужність трьохсот крутян пафосними словами на мітингах чи концертах, розповідаючи, якими вони були героями і як нам їх потрібно наслідувати. Може, саме зараз прийшов час, щоб реальними справами, а не яскравими виступами та Хвилинами мовчання вшановувати тих, для кого слова “згинуть наші вороженьки” були не лише рядками з відомої пісні, а й закликом до конкретних дій.

Тоді розрізнений спротив чужинським полчищам не врятував Україну від полону на довгі десятиліття – бо нація, яка хоч на мить вагається, опускаючи зброю, підняту для захисту кордонів своєї держави,  зазвичай втрачає Волю.

Тоді Україну оберігала молодь, і зараз - також. Згадаємо, як починалося творення українського війська у березні 2014 року – воно відбувалося «на ходу», і першими, хто відреагував на заклики держави ставати до лав, була молодь, зокрема та, яка перебувала в загонах самооборони на Майдані, протестуючи проти антинародного  режиму. 

Сьогодні ми акцентуємо увагу на цьому дні, адже Україна може опинитися в тій самій ситуації, що й 99 років тому. Ворог у нас той самий, він прагне реваншу і діє в хитрий спосіб — хоче за рахунок фальшувань, підтасовок розчинити українську націю. Ми не маємо морального права перетворитися на покручів, які зневажатимуть власну країну та її шлях до свободи.

Гідні нащадки Героїв  Крут – це Небесна Сотня, молодь Криму, яка виконувала на випуску український Гімн на тлі російського, воїни Іловайську, «кіборги» донецького аеропорту, це тисячі тих, хто вірно і завзято захищає країну від російського окупанта! Це й наші земляки, імена яких внесені в книгу пам'яті уманчан «Герої серед нас», видану за ініціативи Уманської районної ради.

Ці та відео матеріали, книжкова викладка «В безсмертя злинув України цвіт» стали змістом години мужності «Лицарський подвиг юних українців», проведеного для студентської молоді Уманського професійно-аграрного ліцею працівниками центральної районної бібліотеки та викладачем УПАЛ  Старовойтовою Т.В.

Це страшне слово – Голокост

 

Голокост - давно усталений термін, який означає масове знищення нацистами єврейського населення Європи.  «Катастрофа, що призвела до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що криють у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередженість», - йдеться в резолюції ГА ООН.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем  пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави – члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду й охороняти, як пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Масове знищення  почалося  в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчилося  у травні 1945 року.

 

У цей період було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Діти були особливою мішенню для нацистів , живими вони представляли виняткову загрозу, адже подорослішавши, вони б створили нове покоління Свічка пам′яті «Свіча запалена горить, ми мусим пам′ятати люди!», яка пройшла в районній бібліотеці і бібліотеках району спрямована на поглиблення  знань про Голокост під час Другої Світової війни на території Східної Європи та нашої країни,виховання  у учнів толерантності та поваги до інших народів,вшанування   пам’яті загиблих у Голокості. В читальному залі районної бібліотеки до уваги читачів запропонована виставка літератури: «Голокост, урок для людства».

Святий Собор, ще зведений дідами, навіки збережіть в душі своїй.

                               

22 січня 1919 року ввійшло до нашого календаря, як велике державне свято. Для сучасних поколінь  українців воно фактично вважається  другим за значенням після Дня незалежності. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбувалася подія, про яку  мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошену злуку Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. Цей Акт був символічним знаком прагнення єдності.

Офіційно в Україні день Соборності відзначають з 1999 року. Цього дня  весь український народ вдячно згадує тих героїв, які боролися за об’єднання всіх національно-демократичних сил українства, хто словом і ділом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.

Проблеми соборності є надзвичайно актуальними й сьогодні, коли відбувається протистояння між демократичними і консервативними силами, коли нашу єдність захищають найкращі сини України.  Адже соборність передбачає послідовне відстоювання духовної єдності,   спонукає кожного до конкретної роботи та готовності до змін.

Майбутнє цілісної України - в руках  найменш заангажованої частини суспільства  - молоді. Від її соціально вмотивованої поведінки та вчинків, розуміння глибинних історичних та політичних процесів залежить, чи збережеться наша  Суверенність та Соборність.  У ці дні в  сільських бібліотеках-філіях  та районній бібліотеці  проводиться  історичний хроноскоп «Славетна мить, що об’єднала Україну» та бібліомікс «Соборність України: від ідеї до спогадів»,спрямований на поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення, виховання національної свідомості та людської гідності, на відродження паростків духовності, формування рис відданого громадянина Української держави. Пробудження інтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу – це виховання шанобливого ставлення  до минулого й сьогодення Батьківщини.

 

  А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. Для цього сьогодні потрібно головне – впевненість у власних силах народу, дружна робота та віра в його успіх, у майбутнє України.

Різдвяна зірка засіяла

Один з найвеличніших і найрадісніших празників святкового календаря, яким і започатковується рік, є Різдво Христове. Це свято для українського народу має особливий сакральний зміст народження майбутнього, омріяного й очікуваного буття нації.

Традиції різдвяного святкування мають тисячолітню історію. Різдвяні дні і щонайперше саме Різдво – це унікальний, ні на що не схожий час у році, коли православні християни всього світу поринають в атмосферу дива, дарують собі та своїм близьким незабутню казку, входячи у рік прийдешній у світлих помислах.

 

            В ці дні в районній бібліотеці пройшов різдвяний вертеп: «Різдвяна зірка засіяла», де за участі дітей, вихованців Дмитрушківського філіалу Бабанської музичної школи, звучали колядки та привітання з Різдвом Христовим. Діти, учасники дійства, та всі присутні ознайомилися з народознавчою виставкою: «Новорічна радість, землю обіймає», яка була представлена в читальному залі районної бібліотеки.

«Щедрий міх зимових свят»

Життя людини у будь – якому суспільстві залежить від певного загальноприйнятого, традиційно встановленого порядку.

Такий уклад формується протягом всього історичного розвитку народу і пов'язаний з річним календарем. Якщо ми хочемо зрозуміти світ і себе в ньому, ми повинні знати, як його розуміли до нас…Кожен українець має бути обізнаний  з історією свого народу, мусить знати, як жили наші діди і прадіди.

 

 Грудень-щедрий місяць на свята. Особливо на іменні:Андрія, Варвари, Савви, Миколи, Ганни…  та всіх не перелічити. Краще дізнатися про  ці свята, поринути в минувшину нашого народу, мали змогу читачі  районної бібліотеки,   завітавши на літературно – народознавчу композицію «Щедрий міх зимових свят».

VІ Львівський бібліотечний форум «Бібліотек@ - стратегія розвитку»

З 8 по 12 вересня 2015 р. у межах 22-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові» відбувся VІ Львівський бібліотечний форум «Бібліотек@ - стратегія розвитку», організований Українською бібліотечною асоціацією.

У Форумі взяли участь керівники та провідні фахівці бібліотек, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, видавці, автори, читачі, провайдери інформаційних послуг, члени та партнери Української бібліотечної асоціації, гості з України, Литви, Польщі, Німеччини, Хорватії, Великої Британії, а також  директор Уманської районної центральної бібліотечної системи Кравчук Л.М.

В рамках Бібліофоруму відбулися:

  • міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем розвитку бібліотечної справи;
  • ключові спікери та «зіркові» учасники;
  • професійні дискусії;
  • тренінги та майстер-класи;
  • професійні екскурсії;
  • вуличні адвокаційні акції.


Форум «Бібліотека – громада: відкритий простір»

   17-18 серпня 2015 р. в Національній парламентській бібліотеці України  (м.Київ) Українська бібліотечна асоціація провела Форум «Бібліотека – громада: відкритий простір», що мав на меті продемонструвати кращий досвід реалізації однойменного проекту за фінансової підтримки Фонду «Монсанто».

    Участь у Форумі взяли представники Української бібліотечної асоціації, Міністерства культури України, Фонду «Монсанто», Ресурсного центру ГУРТ, а також 10 бібліотекарів, які продемонстрували найкращі результати роботи у проекті. Серед найкращих форум відвідали і директор Уманської районної центральної  бібліотеки Кравчук Л.М., завідувачка Кочержинською сільською бібліотекою Печенюк Людмила та фермер с. Кочержинці Сергій Поліщук.

    Завідувачка Кочержинською сільською бібліотекою Печенюк Л.А. презентувала нові бібліотечні послуги та поділилися власними історіями успіху, за що була відзначена пам’ятними подарунками.

Завдяки інформаційним технологіям сучасні бібліотеки долають цифрову нерівність в умовах, коли лише 42% сільського населення України мають постійний доступ до мережі інтернет.

 

Історії успіху проекту

«Інтернет в бібліотеці дозволяє економити час, бо всю необхідну інформацію можна отримати від бібліотекаря на свою електронну пошту. Завдяки періодичним виданням, що надходять у бібліотеку, маємо можливість отримувати інформацію про події у світі та країні, необхідну інформацію про сільськогосподарське виробництво. Діти мають де проводити свій вільний час з користю для себе».

«Ми навіть не могли уявити, що в сільській бібліотеці зможемо отримати оперативну інформацію про ціни на зерновому ринку України і це дозволить нам відчути себе більш конкурентоспроможними. Ми справді отримали користь».

«Читачам, які не мають навиків роботи в інтернеті, бібліотекар допомагає зробити перші кроки у всесвітній мережі. Так, мешканці села скористалися новою послугою бібліотеки, знайшли сайти, з цікавою і корисною інформацією і замовили насіння овочів і квітів на сайті журналу "Сільський вісник","Інтер флора" та "Сонцесад". Через деякий час насіння було доставлене кур’єром. Мешканці нашого села отримали якісне насіння без переплат і заощадили свій час».

 Презентація книги "В горнилі локальних конфліктів"

  11 грудня   Малий  зал АПК був заповнений ущерть: на презентацію книги «В горнилі локальних конфліктів», організованою Уманською районною бібліотекою,  тут зібралися творці видання  та її герої, воїни-інтернаціоналісти , викладачі та ліцеїсти Уманського професійно-аграрного ліцею, сільські бібліотекарі. На зустріч завітали почесні гості -  голова РДА Скус Я.В. та голова районної ради Дячук О.О., авторка багатьох нарисів із книги – заступник головного редактора газети «Уманська зоря» Бородинська Т.А., голова громадської ради при РДА Чорномаз Т.О.

   Книги – завжди, як люди: одні – веселі, іскрометні і легковажні, інші – авантюрні й іронічні - пізнавальні; треті – глибокі й філософські – мудрі . Та є ще одні: трагедійні й життєстверджуючі. Саме такою є книга « В горнилі локальних конфліктів». Презентація книги- не самоціль видавців чи бібліотеки, а щире прагнення зберегти  пам'ять про живих та полеглих у вирі чужих воєн, передати юні дух патріотизму, відповідальності за збереження національних та загальнолюдських цінностей. Це особливо потрібно саме сьогодні, коли    тисячі співвітчизників різного віку, професій , поглядів   захищають рідну землю на сході України. Спогади учасників, вірші та  пісні про воїнів-інтернаціоналістів допоможуть  боротись і захищати Батьківщину, вистояти у зоні бойових дій, подолати поствоєнний синдром тим, хто повернувся додому зі скаліченою душею.

   Збірка нарисів і спогадів, підготовлена до 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану «В горнилі локальних конфліктів» побачила світ завдяки групі ентузіастів — воїнів-інтернаціоналістів з Уманщини.  Книга містить матеріали про людей, які брали участь у бойових діях чи військових конфліктах на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Фінляндії, Японії, Північної Кореї, Угорщини, В’єтнаму, Куби, Єгипту, Сирії, Чехословаччини, Анголи, Ефіопії, Китаю, Монголії, Афганістану, Югославії, Іраку та інших.

  Війни закінчуються, та  залишається пам’ять про  спалену землю, кровопролитні сутички, смерті бойових побратимів,  почуття братерства та взаємопідтримки.  А ще до щему хочеться побачити тих, хто повернувся додому живим.

   Найкраще про зміст книги говорити устами її героїв. Тому слова воїнів-інтернаціоналістів сприймалися особливо уважно.

   Без перебільшення можна сказати, що чільне місце серед творців книги належить  воїну-інтернаціоналісту, голові Громадської організації «Уманська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану» Олегу Зайченку.  Це про нього слова: «Кожна людина творить себе сама. І якщо душа її налаштована на хвилі добра, порядності й совісті - вона йтиме  життям  гідно, залишаючи по собі світлий слід. І це, мабуть, найголовніше покликання людини на землі». Звертаючись до присутніх, Олег Володимирович зазначив, що збірка «В горнилі локальних конфліктів»  - не комерційне видання, а дань великої шани й пам’яті про учасників збройних конфліктів, бажання,  щоб молодь та дорослі, читаючи, пам’ятали, розуміли, робили висновки...

 Особливий настрій у залі створив Дуравко Володимир Миколайович, полковник у відставці, який виконував свій інтернаціональний обов’язок в Анголі. Його спогади про перебування в африканській державі під час громадянського конфлікту, про високі людські якості миротворців,  ставлення до них місцевого населення були підсилені відеорядом

   Ковальчук Федір Миколайович виконував інтернаціональний обов’язок на Острові Свободи- Кубі . Це збройне протистояння в історії називали – війна, якої не було. В книзі є нарис про нього під назвою «Прыжок через океан». Це історія життя  Федора Миколайовича,  яка тривалий час замовчувалася через  «підписку про нерозголошення».   З особливим хвилюванням згадав ветеран про події на сході України , які нагадують йому  буремну юність та побажав,присутнім найдорожчого – Миру та здоров’я . 

  У книзі  під назвою  «Небо у відставку не відпускає» Валентини Андріївни Козицької  є нарис про Лазуткіна Святослава Васильовича, нагородженого бойовим орденом «Червоної зірки» за знищення ворожого каравану та афганською «Зіркою Слави». Виступаючи перед присутніми, він висловив упевненість у тому, що й сучасне покоління зуміє відстояти свою незалежність.  

    Під час презентації у виконанні Осадчого  Дмитра  та бібліотекарів — ведучих презентації — звучали вірші з книги, а пісні, присвячені всім солдатам миру, у виконанні Володимира Трояна, Богдана та Романа Полянчуків викликали  шквал аплодисментів і були гаряче підтримані всіма учасниками зібрання.                                      

ПЕРЕМОГА У КОНКУРСІ

 

    Уманська районна центральна бібліотека стала однією з переможців конкурсу «Бібліотека – громада: відкритий простір», оголошеному  Всеукраїнською громадською організацією «Українська бібліотечна асоціація» (УБА)  за фінансової підтримки Фонду «Монсанто».

  За проектом «Бібліотека – громада: відкритий простір» дві сільські бібліотеки: Гереженівська та Кочержинська, у листопаді 2014 р. будуть обладнані комп’ютерною та офісною технікою за підтримки Фонду «Монсанто», а користувачі бібліотек отримають безкоштовний доступ до Інтернету за підтримки органів місцевої влади та самоврядування. Також за проектом передбачено поповнення бібліотечних фондів книгами і періодичними виданнями.

   

Зустріч з місцевою письменницею Н.І.Фіалко

 

Знаковим явищем життя літературної Уманщини є поява в ньому нових  імен, нового бачення подій вітчизняної історії,  нових  творів.   Адже  все, що написане і пишеться шанувальниками художнього слова,   - це споконвічна пам'ять роду і народу, свідчення  подій сьогодення.

Щороку шанувальники художнього слова з нетерпінням чекають проведення поетичного жовтня - заходу, що проходить під егідою Уманської  районної ради і має за мету  популяризацію творчості як поетів-початківців, так і доробків   літературної еліти. Нині йому передувала творча зустріч з  письменницею, яка народилася в с. Косенівка, а мешкає й друкується в м. Тернопіль, - Ніною Фіалко. Це зібрання було  організоване та проведене працівниками РЦБ (директор Кравчук Л.М.).У малій залі управління агропромислового розвитку зібралися бібліотекарі СБФ, працівники міських бібліотек-філій,  просто шанувальники художнього слова,  сестра письменниці  Т.І. Фіалко. Визнанням значущості зустрічі була присутність на ній заступника голови районної ради Швець В.І.

Мистецька зірочка  Ніни Фіалко яскраво загорілася у літературному сузір’ї людей, яким Бог дарував мистецтво Слова,  а благословляла на творчу стежку Уманська земля.

Присутні з великим задоволенням послухали цікаву, образну,  серйозну, а  то й  іронічну  розповідь-сповідь  мисткині про власне життя та народження  літературних дітей-книг.

Творчих планів у Ніни Іванівни багато. Серед найбільш наближених - створення роману-історії рідного села за часів Радянської влади.

Директор РЦБС Кравчук Л.М. подякувала знаній землячці за непідробну простоту, з якою вона  достукується словом до  душі читача, не шукаючи гучних слів чи якихось сумнівних прикрас. На знак  вдячності і поваги вручила квіти і висловила сподівання, що  творчі зустрічі й співпраця триватимуть і в майбутньому

Контакти

Телефони:

(04744)32580 - директор, (04744)32686 - районна бібліотека для дітей, (04744)38539 - Інтернет-центр

Адреса: м. Умань, вул.Залізняка, 2а

Besucherzahler real russian women, who needs real men and real feelings
счетчик посещений