«Писати дітям – його кредо»

(до 90 –річчя від дня народження В.Близнеця)

   Віктор Близнець був дитячим письменником за природою свого таланту: він умів розглядати проблему «від початку», звертатися до найпершого значення слова й метафори, відкривати нове в давно знайомому. Звідси й закономірний інтерес до історії українського народу...

       Віктор Близнець один з найкращих дитячих письменників  України. Прожив він небагато, всього 48 років, помер в 1981році,  але його вклад в українську дитячу літературу величезний. Кожна його повість – тонке   прочитання дитячої душі, коли з сумом, коли з гумором. Всі його твори дуже поетичні. Повісті, оповідання й казки пропущені крізь його добру, чисту, талановиту душу, дійшли до читачів, стали їм близькими друзями.

Письменників часто запитують, хто вплинув на їх формування як літераторів. Віктор Близнець в автобіографії дає відповідь: «Питаєте про впливи, про літературне навчання… Одна людина була для мене і Шекспіром, і Котигорошком, і Сагайдачним. Це — мій батько. Він для мене — жива історія з усім минулим, сучасним і прийдешнім». Батько відкрив для сина книгу життя, книгу землі. Зростав хлопчик серед безконечних сивих полинових рівнин і безмежного неба у високості. Степ і небо увійшли в душу майбутнього письменника назавжди.

      У дитячу художню літературу його привела як робота у виданнях для дітей, так і незабутні враження та спогади з власного дитинства.
      Діти - герої творів Віктора Близнеця постають перед нами реальними, такими як і в житті. Вони: непосидючі, мрійливі, нерозважливі, надміру довірливі. Спільне, що їх єднає, - це доброта, щирість, багатство внутрішнього світу. 

    Найпопулярніші твори письменника: повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка», повість-казка «Земля Світлячків».

З метою ознайомлення дітей з життєвим і творчим шляхом письменника – ювіляра  в районній дитячій бібліотеці та сільських бібліотеках – філіях було організовано книжкову виставку – портрет «Писати дітям – його кредо», проводились літературні вікторини, літературні подорожі «Загадкова планета В.Близнеця», «У памяті, в душі, у слові…» та ін.

 

    Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є   Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.  Один із символів Великодня, який символізує нове життя і відродження – яйце.

      Традиція виготовляти Великодні писанки та крашанки сягає ще  дохристиянських часів. Християнство вклало в обряди й символи новий зміст, і розмальоване яєчко стало символом   свята Воскресіння Ісуса Христа, торжества віри, правди.

За дохристиянськими віруваннями наших предків,  Всесвіт “народився” з яйця. Саме воно, дивовижне яйце-райце, досі виступає у народних казках як символ народження життя, плодючості та всіляких щедрот.  Воно стало тим амулетом, за допомогою якого особа хотіла привернути до себе (чи до когось) добрі сили й відвернути злі. Саме тому на писанках зображали змістові древні символи і магічні знаки. Вони утвердилися і передавались від покоління до покоління. Подекуди й нині можна ще зустріти найстаріший орнамент на писанці.

     Але час уніс свої корективи. Християнство затерло давні знаки, надавши їм нового змісту.

Ознайомленню зі значенням символів та кольорів великодніх писанок та крашанок сприяли години духовності, етнографічні години, уроки народознавства та краєзнавства під назвами «В небі в зоряній безодні линуть дзвони Великодні», «Верба красна розцвітає про Великдень сповіщає», «Любові й миру вірна берегиня – писанка!»,  проведені в районній бібліотеці та сільських  біліотеках- філіях.

      Напередодні свята  в районній бібліотеці для дітей та сільських бібліотеках – філіях проведено майстер – класи та креатив – лабораторії «Писанка – мальованка з любов’ю подарована» з читачами – гуртківцями по виготовленню великодніх крашанок різноманітними техніками: розпис фарбами, декупаж,  тощо.

УДК: готуємося до виконання

 

     Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації» та зважаючи на велику кількість виникаючих запитань про пересистематизацію фондів і каталогів, розміщення фондів у вільному доступі, напрацювання методики щодо впровадження УДК  03-04 квітня 2018 року відбулась година професійного скайп- спілкування «Універсальна десяткова класифікація: методика індексування» для бібліотечних працівників районної центральної бібліотеки.

 

       Фахівці Черкаської наукової обласної бібліотеки  ім. Т.Г.Шевченка та  обласної бібліотеки для дітей надали лаконічну та  змістовну інформацію про УДК, низку необхідних посилань, а також запропонували покроковий план дій щодо впровадження нової класифікації як у процесах опрацювання бібліотечних фондів, так і у розстановці фонду, методику складання індексів, посилання на скорочені таблиці УДК та ін.  Присутнім було презентовано «Таблиці зіставлення індексів ББК і УДК». Відбулося жваве обговорення питань застосування УДК для систематизації документів та організації фондів, методики переведення існуючих фондів з системи ББК на УДК.

Нас єднає мудрість книги!

 

«Книга – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.»

В.О. Сухомлинський

   Книга! Вона поруч від самого народження. Перші казки, оповідання та вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі екзотичні країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

    Одним із найулюбленіших казкарів усіх часів і народів визнаний Г. К. Андерсен - автор всесвітньо відомих казок для дітей і дорослих. Його твори, перекладені більш ніж 150 мовами, стали сценаріями численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок. Тому в день народження Г.К.Андерсена, 2 квітня, в усьому світі відзначаємо Міжнародний день дитячої книги.

    З нагоди свята в Уманській районній бібліотеці для дітей проведено книжковий фрімаркет «Насолоджуйтесь читанням – воно вам пасує», організовано книжкову виставку літератури «Читай! Цікався! Розважайся!» .

Любі друзі!

     Якщо ви хочете бути успішними, жити в процвітаючій країні - читайте книги! Адже саме книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, доносить до нас глибину і красу слова, допомагає усвідомити його велику силу.

    Книга - це мудрий, розважливий, найвірніший друг, який супроводжує нас усе життя. Світ змінюється на краще, коли ми читаємо.

   Щороку кілька авторитетних видань по всьому світу створюють списки найбільш цікавих і популярних дитячих книг, і ось один з них:

·       Льюїс Керролл – «Аліса в Країні Чудес». Ця книга вже давно стала класикою дитячої літератури. Розповідає вона про те, що в одному з англійських містечок, жила дівчинка під ім’ям Аліса, але її дитинство було затьмарене тим фактом, що королева Вікторія, заборонила дітям рухливі ігри, що б вони не піднімали багато шуму. І ось одного разу, дівчинка побігла за білим кроликом і провалилася в його нору, з цього і почалися захоплюючі пригоди Аліси в Країні Чудес;

  • Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Мало хто знає, що автор цієї книги був не тільки талановитим письменником, а й видатним льотчиком. А написати цей твір, як не дивно, його надихнула аварія, в яку він потрапив над Лівійською пустелею. Там він пробув цілих десять днів, але він не засмутився, адже у нього з’явився друг – маленький пустельний ліс. Саме це незвичайне знайомство надихнуло автора на написання книги;
  • Джоан Роулінг – серія книг про Гаррі Поттера. Серія з семи романів, яка дозволяє поринути у світ магії та чаклунства, в цих книгах є все що необхідно для захоплюючого проведення часу, любов і дружба, веселі і забавні ситуації, ну і звичайно ж, як в будь-якій дитячій книзі добро завжди перемагає зло;
  • Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста». Цей пригодницький роман про непросте життя головного героя. Народившись в работном будинку, у хлопчика не було вибору, крім як зануритися на дно кримінального Лондона, але автор вчить своїх читачів, що світ не без добрих людей і з будь-якої, навіть самої складної ситуації можна знайти вихід;
  • Роальд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика». Ця захоплююча історія розповідає історію про бідного хлопчика, який отримував подарунок один раз в рік, і це був шоколадний батончик. Як же сподівався Чарлі, що саме в цей раз, всередині нього він знайде золотий квиток на шоколадну фабрику містера Вонки. На жаль, йому не пощастило, але він мав добре серце, і тому з ним сталося неймовірне пригода.

 

Даремно часу ви не гайте! Ось ці книги прочитайте!

Літературний портрет   «Життя як джерело» до 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

 

   Є особистості, імена яких назавжди залишаться в наших серцях. Саме до таких людей належав Олесь Терентійович Гончар.

      3 квітня вся Україна відзначає 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…

      Славній даті  українського письменника  був присвячений літературний портрет   «Життя як джерело», який проведений в районній бібліотеці і мав нагоду розкрити   життєвий та творчий шлях письменника. Розкриттю творчості письменника сприяла виставка - ім′я «Велет духу і слова», відвідувачі якої  мали змогу  ознайомитись із книгами про життєвий та творчий шлях письменника, його листування, а також художніми  творами автора. 

        Різнопланово відтворили  відомі й маловідомі сторінки життя і творчості письменника – класика заходи, проведені в сільських бібліотеках – філіях, зокрема:літературні години  «Собор душі Олеся Гончара», «Олесь Гончар – художник слова», «У житті, творчості, спогадах»;  тематичні виставки  - «Уманщина читає Гончара», «Духовний провідник України», «Людина світлої душі», «Людина світлої душі» та ін.

 

У світ захоплень і натхнення

мене ти, книго, приведи!

Ось і прийшла весна! Разом із пробудженням природи вона принесла нам багато прекрасних свят. Але сьогодні мова піде про свято, яке не позначено червоним у календарі, але воно є улюбленим для дітвори, для усіх, хто пов’язав своє життя з книгою, з бібліотекою. Для тих, хто ще не знає або призабув, хочемо нагадати, що традиційно в Україні, в кінці березня – на початку квітня у бібліотеках проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено майже 74 роки тому, в далекому 1944.  В той непростий час, обпалений крилом війни, приділялась велика увага дитячій книзі, яка несла святе слово дітям — майбутнім творцям, винахідникам, вченим. У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року, а з 2009 року він отримав назву Всеукраїнського тижня дитячого читання.

     Тиждень дитячого читання на Уманщині стартував під девізом «Ми читаємо завзято, а читання нам – це свято». Урочисте  відкриття його відбулося в малій залі управління агропромислового розвитку. Святковий експрес «У світ захоплень і натхнення мене ти, книго, приведи!» зібрав читачів-дітей (учнів 6 – 7 класів) з різних сіл району на захоплююче дійство, справжнє протистояння інтелектуальних бійців – свято–конкурс «Найкращий читач району – 2018». Всі вони змагалися за звання – «Суперчитач – 2018».  

    Під час заходу всі присутні мали змогу  ознайомитись з книжковою виставкою «Нас єднає мудрість книги», на якій були представлені твори як сучасних українських письменників для дітей, так і зарубіжних. А ще…з захопленням діти слухали казки відомого казкаря, уродженця м.Умані, Сашка Лірника.

   Конкурс проводився районною бібліотекою для дітей за підтримки сектору культури Уманської РДА. Змагання проходили у два тури:

І тур:Літературне знайомство; Конкурс читацьких щоденників; Вікторина: «Віват розумникам!»; Краєзнавчі  та літературні тести. Оцінювало конкурсантів незалежне журі у складі:

- Коханської Оксани Миколаївни – в.о. начальника сектору культури Уманської РДА. 

- Кравчук  Любові  Миколаївни – директора  районної  бібліотеки.

- Харишук Валентини  Іванівни – бібліографа  районної  бібліотеки.

-  Баранюк Тетяни Вікторівни – методиста відділу освіти.

6 учасників, які набрали найбільшу кількість балів у І турі: Редванська Анна, Садлов Семен (с.Родниківка), Дульська Дар’я (с.Доброводи), Біба Марія (с.Пугачівка), Панасевич Юлія (с.Городецьке), Коновченко Катя (с.Сушківка) продовжили змагання у ІІ турі (Креатив-турнір: «Зірковий шанс реальних книгофанів!»).

         Звання «Суперчитач району – 2018» здобули Редванська Анна (6кл.) та Біба Марія (7кл.).

         Тож вітаємо наших переможців!

 

 

 «Сьогодні спостерігається значне пожвавлення інтересу місцевої громади до вивчення історії свого краю», - такими словами розпочала семінар-практикум «Бібліотечне краєзнавство в контексті розвитку культури та туризму рідного краю» директор районної центральної  бібліотеки   Кравчук Любов Миколаївна.

Ми народилися і живемо в Україні. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Без знання минулого неможливо побачити майбутнє. Упродовж століть наш народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, глибоко змістовними народними традиціями. Тому головна мета бібліотечних закладів на сьогоднішній день - популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких мас громадськості до національної культурної спадщини, сприяння формуванню у громадян почуття відповідальності за збереження духовних багатств та розвитку творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій та професійного мистецтва.

      Чи знаємо ми добре свій край? Питання не просте. Час високих технологій, бурхливого попиту інформацій віддаляє молоде покоління від пізнання краси рідного отчого краю. Не кожна молода людина знає історію свого села, видатних людей минулого, тих, хто творить новітню історію рідного краю, черпають натхнення з духовної криниці минулого. Саме тому надзвичайно важливим завданням, яке постає перед бібліотечними працівниками на сучасному етапі є розвиток туристичного краєзнавства, формування і розповсюдження інформаційних матеріалів про той чи інший об’єкт, населений пункт, особистість тощо. В цьому плані для учасників семінару були  корисними практичні поради  методистів ЦРБ щодо форм, методів, напрямків роботи з даного напряму. Перед працівниками було поставлено ряд завдань по

збору матеріалів про майстрів народних промислів, творців місцевого фольклору, легенд, приказок, загадок, приповідок та пісень рідного села.

       В ході практикуму доцільною була практична допомога бібліографа І категорії  Харишук  В. І. по створенню картотеки талановитих людей свого села, краю. Окрім того, учасники семінару–практикуму мали змогу переглянути відеоролики, відзняті та представлені користувачами бібліотек на різні конкурси, а також одержати консультації щодо їх створення та озвучення.

Напередодні 29-ї річниці виводу Обмеженого контингенту радянських військ із Афганістану  на Уманщині побачила світ третя книга про неоголошену війну за назвою «Світлини пам’яті». Її основу складають нариси, інтерв’ю та документальні матеріали про мужність земляків-інтернаціоналістів, полеглих та живих, свідчення про яких не увійшли до попередніх видань («Відлуння Афганських гір» та  «У горнилі локальних воєн»).  У цілому - це майже триста шістдесят сторінок не закамуфльованої правди про побачене і пережите, роздумів про честь, героїзм і сьогоденні реалії із життя тих, хто в силу різних обставин опинився на кровопролитній,  багато в чому ще й сьогодні невідомій війні. Вона є далекою, чужою й  незрозумілою нинішньому поколінню. Та солдати  війни не  вибирають. Вона полює на них. Ця  трагедія стала мірилом доблесті й мужності людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереженням на майбутнє.

Книга «Світлини пам’яті» вже була презентована в окремих громадах району й швидко знайшла свого читача. Готується її презентація й колективом районної бібліотеки. Тому дуже доречним і дорогоцінним став дарунок голови Уманської міськрайонної спілки ветеранів Афганістану, одного із активних організаторів і співавтора видання Олега Зайченка, завдяки якому були видані  й попередні книги триптиху, - 110 примірників видання для користувачів  районної бібліотеки  та сільських бібліотек-філій. 

 

То ж наш спільний  обов’язок – зберегти пам'ять про ті події, доземно вклонитися тим людям, які здолали страх перед смертю, матерям, які народили синів для подвигу.  

 Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе у душі нашого народу людина, ім ′я якій – Леся Українка. Вона прожила недовге життя, але те, що зробила за свій короткий вік, має таку цінність для нащадків, що ним може пишатися не тільки Україна, а й усе людство.

У спадок майбутнім поколінням поетеса передала велику мудрість справжньої любові до України, яку вона пронесла через усе своє життя: це і переклади, і поезія, і драматичні твори, найкоштовнішою перлиною яких є драма «Лісова пісня». ЇЇ твори перекладені багатьма мовами світу, її творчість увійшла у безсмертя.

Ознайомитись з багатогранною літературною спадщиною Лесі Українки мали нагоду відвідавши  виставку - ім′я  «Коли життя - легенда»….» , яку було організовано на абонименті  Уманської районної центральної бібліотеки.   Переглядаючи виставку відвідувачі мали змогу ознайомитись з літературним вкладом  Лесі Українки,  який не втрачає  актуальності  і по цей день.

Більш детальніше  пізнати життєвий та творчий шлях поетеси допоміг літературний портрет «Мужня, сильна, ніжна жінка – України палаюча зірка» проведений у день народження Лесі для користувачів юнацького віку. Всі присутні на цьому заході на годину поринули у світ живого українського слова і прекрасної лірики Лесі Українки.

В районній дитячій бібліотеці читачам була запропонована поетична альтанка «На крилах  Лесиних пісень». Бібліотекар познайомила читачів в біографією письменниці, її творами. Діти читали вірші поетеси, які вони раніше вивчали, а потім бібліотекар знайомила їх з творами, що ввійшли до Золотого фонду української дитячої літератури та читали казки .

Передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поетеси, почуття прекрасного спонукали  пізнавальні та ліричні заходи, проведені в СБФ, а саме:літературні години «Леся невмируща, вона у вічності пливе», поетичні хвилини «Лесин поетичний віночок», «Душа квітує віршами»,   творчий портрет «Хотіла б піснею стати…» та «І квітнуть мрії поетеси».

Донька Прометея, як прозвали її, є національною гордістю українського народу. І думаєм, що всі, хто любить поезію Лесі Українки, вірить її пророчим словам:         Ні, я жива! Я вічно буду жити!

                    Я в серці маю те, що не вмирає!

                    Як я умру, на світі западає

                    Покинутий вогонь моїх пісень.

                    І стримуваний пломінь засіяє,

                    Вночі запалений. Горітиме удень.

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається, насамперед, національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

З метою підтримки рідної мови, згуртування усіх на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду, 22 лютого Уманською районною центральною бібліотекою спільно з районним центром культури і дозвілля проведено літературно-музичну композицію «Мову солов’їну збережи, Україну рідну захисти» для учнів Текучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Слова ведучих Ольги Гербут та Віталіни Цюри про необхідність збереження та пошанування мови заради прийдешніх поколінь, як це робили наші славні предки супроводжувалися яскравими виступами Народного ансамблю української пісні «Горицвіт» районного центру культури і дозвілля (керівник – Володимир Павленко).

В залі панувала щира атмосфера та гарний настрій. Завершальним акордом було душевне виконання пісні «Три музики». Українська мелодія запалила своєю енергетикою весь зал. Свято рідної мови вдалося змістовним та цікавим. Учні ще раз переконалися, що рідна мова – це «мова єднання», братньої любові та поваги, взаємопідтримки й розуміння.

 

Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

  За ініціативи та за підтримки Уманської райдержадміністрації, серктору культури Уманської РДА, з метою популяризації читання, реалізації юнацької літературної творчості, заохочення до створення перших якісних літературних робіт та спонукання  їх до реальних кроків у літературному майбутньому своєї країни, Уманська районна центральна біліотека оголошує районний літературний конкурс для юнацтва "Моя душа у рідному селі".

Положення про Конкурс
Літературний конкурс.pdf
Adobe Acrobat документ 145.5 KB

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ВІДЕООГЛЯДІВ «ФАБРИКА ВРАЖЕНЬ» ТРИВАЄ!

 

      Уже третій рік поспіль Черкаська обласна бібліотека для дітей оголошує конкурс книжкових відеооглядів «Фабрика вражень» для дітей віком від 6 до 18 років. На цей раз змагання відбудеться під слоганом: «Перезавантаження». І не даремно! Для учасників працівники бібліотеки підготували нові оригінальні презенти – солодкий майстер-клас від Львівської майстерні шоколаду та зйомки в справжньому кіно від бібліотечної відеостудії «Соняшник». А ще оновлені правила. Тепер до оцінки відеороликів долучиться дитяче журі, що обіцяє зробити суддівство значно об’єктивнішим, ніж он-лайн голосування. Однак головні умови лишаються попередніми: конкурсанти мають підготувати 3-хвилинний огляд найкращої, на їхній погляд, книги й зацікавити нею однолітків. Володаря головного призу, як і раніше, визначить фахове журі. Усі подробиці можна знайти в Положенні про конкурс. Відеороботи претендентів на перемогу пропонуємо відслідковувати на сторінці події Черкаської обласної бібліотеки для дітей в мережі Facebook та на каналі бібліотеки в YouTube. Прийом матеріалів триває до 25 березня. З нетерпінням чекаємо на оригінальні й амбітні відеоогляди. 

Масляну гуляємо - весну зустрічаємо

 

 

Масляна, Масниця або свято  Колодія – одне з найвеселіших зимових свят. Окрім цього, воно ще й найгаласливіше та «найсмачніше». Слідуючи споконвічно українським традиціям, таке дійство було проведене 18 лютого в Пугачівському сільському клубі. Завідуюча бібліотекою Янковенко Людмила, завідуюча клубом Дружиніна Анна та депутат сільської ради Нагорна Світлана створили радісну та дружню атмосферу. Всіх привітала весела Масляна (Біба Галина). З уст бібліотекаря учасники дізналися про традиції святкування Колодія в Україні, про основні звичаї та обряди у цей період від народження Колодки до її оплакування. Було, навіть, втілено обряд прив’язування колодок жінкам, чиї сини ще не одружені. Як і годиться, були і співи, і танці, і жарти, і веселі конкурси, які нікого не залишили байдужими. Око милували яскраві хустини, а що вже багатим був стіл! Пухкенькі пиріжки, круглобокі варенички та масні млинці, налисники та інші смаколики так і вабили до себе. Гаряченькі, вони наповнювали повітря неймовірним ароматом. Весь вечір своїм співом радували присутніх Слюсаренко Лідія та Колесник Лідія. Дуже зворушливою була сцена Прощення, коли усі учасники по-черзі просили один у одного пробачення.

 

 

По тому, як сяяли очі та посмішки в усіх присутніх, можна зробити висновок, що свято вдалося. Саме воно дозволило по-справжньому відчути дух Масляної та поринути у круговерть традиційних українських гулянь.

 

 

 

Біба Галина, Соболенко Людмила

«Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Афганістан… У нашій свідомості це слово стало синонімом справжнього людського лиха, справжнього пекла. 

Десять років ішла неоголошена війна. У тому поході обірвалися тисячі життів молодих радянських воїнів. Часто це були хлопчаки, яких іноді ще тягнуло на дитячі забави, але конституційний обов’язок зробив їх солдатами. А солдати не обговорюють накази. Вони їх виконують. Там, в ущелинах і на перевалах гористого Афганістану, воїни-інтернаціоналісти довели: вони гідні продовжувачі слави ветеранів Великої Вітчизняної війни, вони – умілі їх учні.

Вірність бойовій дружбі,   безстрашність у бою, готовністьдо самопожертви  винахідливість у скрутній обстановці – ці риси воїнської майстерності та доблесті були постійними супутниками цих, по суті, хлопчаків, одягнутих у військову форму.

Вшановуючи  полеглих в Афганській війні й тих, кому вдалося повернутися додому, працівники сільських бібліотек- філій провели уроки патріотизму «Афганістан - далекий і чужий, у кожній пам’яті живий». У читальній залі центральної районної бібліотеки   до цієї дати   експонується книжкова виставка-спогад  «Афганістан: біль і безсмертя». До уваги відвідувачів   представлені книги про війну в Афганістані, фотографії учасників бойових дій – наших земляків, статті із місцевих газет.

 

         Війни  завжди –  страждання, сльози, втрата найдорогоціннішого в житті, біль… Таким болем для багатьох громадян колишнього Радянського Союзу став Афганістан. Залишається він болем і сьогодні…

НАРАДА БІБЛІОТЕЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ РАЙОНУ

На початку лютого 2018 року на базі Уманської РЦБ для сільських бібліотечних працівників було проведено підсумкову нараду «Знайомтесь, ми працюємо для Вас!: підсумки минулого року».

В ході наради обговорювалися пріоритетні напрямки діяльності бібліотек на 2018 рік: впровадження інформаційних технологій і сучасних форм бібліосервісу в бібліотечну практику, сприяння національно-патріотичному вихованню населення, популяризацію краєзнавства, інформування громади про події з історії і сьогодення краю з метою максимально повного і оперативного задоволення інформаційних, професійних, освітніх та культурно-творчих інтересів різних категорій користувачів. Директор Уманської  РЦБС  Кравчук Л.М. підвела підсумки роботи за минулий рік, розкрила основні моменти планування роботи бібліотечної системи  на 2018 рік. Найбільш активним бібліотекарям  винесла  подяку за сумлінну працю, високий професіоналізм та активну участь в районних та обласних конкурсах і культурно- масових заходах району.

 

Планові заходи повинні працювати на майбутнє, формувати своєрідний, оригінальний та сучасний імідж бібліотеки. Тому доречними були  консультації зав. методичним відділом Г.В.Вдовиченко та методиста О.В.Гербут про втілення в життя та реалізацію міні-проекту «Лабораторія творчих ідей «Животворні джерела Уманщини». Надано інформаційну довідку про розмаїття Всеукраїнських, обласних  та районних конкурсів, грантів, програм, які будуть проводитись у 2018 році . Так,  з  метою привернення уваги молоді до історії та культури нації, збереження культурної спадщини Черкащини, детально ознайомили з обласним конкурсом з образотворчого мистецтва для обдарованої молоді «Палітра Черкащини», який стартував першим в новому році та всіх запрошено взяти активну участь в ньому.  Стосовно організаційних питань щодо проведення районного конкурсу читців – аматорів в рамках  обласного конкурсу «Тарасова вершина», обласного конкурсу відеороликів  «Фабрика вражень» та районного конкурсу «Найкращий читач - 2018» розповіла зам. директора по роботі з дітьми Сохацька Є.Я., після чого кожному бібліотекарю було роздано положення про проведення даного конкурсу та бланк заявки. Бібліограф І категорії  Валентина  Харишук  в  консультації «Інноваційний пошук – основа розвитку бібліотек»  наголосила на тому, що головна мета сучасних книгозбірень – це забезпечення інформаційних потреб як реальних, так і потенційних користувачів, використовуючи при цьому різні види і форми інформаційного обслуговування, відмітила важливу роль довідково-бібліографічного апарату у цьому процесі.   

Пароль мужності – мужності й слави Вічний вогонь

 29 січня  до Уманського професійно-аграрного ліцею з літературно-музичною композицією-триптихом завітали працівники Уманської районної центральної бібліотеки, районного центру культури і дозвілля, учителі  Бабанської ДМШ. Змістом зустрічі стали події січневих  днів сторічної давності, особливе  місце серед яких  належить Дню Соборності.  Звертаючись до присутніх, викладач УПАЛ Т. Старовойтова зауважила, що один з творців Акту Злуки, державний секретар Західноукраїнської Народної Республіки Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам’ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва під Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова стали справді пророчими.

 

 Для сучасної молоді кожна із трьох сторінок композиції розкрила знаменні віхи боротьби народу за  свободу й  незалежність: подвиг 300  юних героїв під Крутами, коли  в нерівному бою поліг  цвіт української нації; акт Злуки 22 січня 1919 року, коли злилися воєдино віками відділені одна від однієї частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна в одну велику Україну. Третя сторінка -   діяльність у 60-х роках минулого сторіччя   правозахисників-дисидентів, серед яких були  І.Світличний, В.Стус, І.Дзюба, Є.Сверстюк, А.Горська, Б. Чорномаз  та інші свідомі українці. Та найкращим серед них, безумовно, був В’ячеслав  Чорновіл, якому  24 грудня 2017 року   виповнилося б 80 років. Він став одним з найяскравіших організаторів та активістів  національно-визвольного руху, що в 60-70 роки протистояв тоталітарному режимові, виступав за відродження України, її мови, духовності, державного суверенітету.   Завдяки діяльності Чорновола та групи національно свідомих українців, що створили Народний Рух, у 1991році Україна прийняла Акт про державну незалежність! У березні 1999  року  лідер національних сил України, правозахисник, ідеолог і натхненник Народного Руху України В. Чорновіл трагічно загинув.   Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм – посмертно.

 

У фойє ліцею була розміщена тематична книжкова виставка «Соборна духом Україна». Книги та матеріал друкованих періодичних видань ілюстрували історичні кроки держави на шляху до незалежності та зібранні воєдино всіх українських земель. Виставка-портрет «Лицар української незалежності» познайомила присутніх з життям людини - патріота В. Чорновола.

 

Слова ведучих Віти Цюри та Ольги Гербут супроводжувалися патріотичними та ліричними піснями у виконанні вокального жіночого ансамблю учителів Бабанської ДМШ (худ. керівник Вікторія Кириченко) та народного ансамблю української пісні «Горицвіт» (керівник Володимир Павленко). Всіх учасників заходу об’єднала думка про необхідність сьогодні, як ніколи, стати на захист територіальної цілісності України, продовжуючи боротьбу попередніх поколінь за незалежність та  соборність.. Тільки єдність і свобода зробить нас гідними нащадками борців за українську державність.

 

Тиждень права

 

Ураховуючи важливе значення правової освіти в подальшій розбудові України як правової держави, вихованні у громадян поваги до закону і прав людини, Указом Президента України започатковано проведення Всеукраїнського тижня права. В районній бібліотеці та бібліотеках філіях  пройшов під назвою «Закон та право для всіх єдині».

Розпочався тиждень в читальному залі районної бібліотеки  переглядом літератури з права «Право людини: знати, розуміти, захищати», який надавав матеріали з різних галузей права, починаючи з історичних витоків і закінчуючи нинішнім станом прав людини і громадянина в суспільстві.

 5 грудня з дорослими користувачами  центральної районної бібліотеки було проведено діалог «Знання законів – знання прав» та ознайомлено з веб-ресурсами, які надають юридичну допомогу за галузями законодавства: конституційного, цивільного, трудового, сімейного, адміністративного, фінансового та презентовано роботу Пункту доступу громадян до офіційної інформації.

 6 грудня проведені правові орієнтири  «Права споживачів – права кожного з нас», темою якої була розмова про необхідність створення законодавства, спрямованого на захист прав та інтересів споживачів у рамках усієї правової системи як складової соціальної політики держави, що прагне приєднатися до Європейського Співтовариства і під час якої були надані матеріали-консультації щодо захисту порушених прав у випадку придбання неякісної продукції, товарів та послуг.

7 грудня правові години «Декларація прав людини», «Шляхами права»   «Вмійте захищати свої права», «Мої права – моє життя» змогли відвідати  читачі сіл Доброводи, Бабанка, Колодисте, Полянецьке, Косенівка, Гродзеве, Коржова.

В підсумковий та заключний день Тижня відбувся правознавчий турнір «Правознавчі ігри».

Тиждень права пройшов цікаво, змістовно і, головне, засвідчив небайдужість нашої молоді до питань правової обізнаності, формування правової свідомості і правомірної поведінки.

День Гідності та Свободи

 

Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради.

День 21 листопада увійшов до національного календаря, як велике державне свято -  День Гідності та Свободи! Найбільші зміни сталися  з кожним  із нас, з усією державою в листопаді 2013 року, коли, шукаючи шляху до Європи, ми знайшли Україну, відчули власну силу й непоборність.

Майдан Незалежності – це потужна точка енергії нашого народу, де встигли почути все: радість, безвихідь, горе, біль, жертовність і повагу. Це був надзвичайно важкий іспит, але ми продемонстрували свою європейськість, гідність, прагнення до свободи. На Майдані українці довели, що ми -  одна велика сім'я, яка готова до кінця боротися за свої ідеї.

 

Трагічні події в нашій Батьківщині не залишають байдужими жодного  громадянина країни. Долучаючись до урочистих заходів по відзначенню Дня Гідності і Свободи, районною бібліотекою та бібліотеками-філіями проведено уроки патріотизму «Нездоланність українців – гідність держави», для молодшого покоління -  уроки гідності «Моя Україна не впаде на коліна»; в читальному залі районної бібліотеки відвідувачі переглянули тематичну виставку  «Україна – територія Гідності та Свободи».

Складаємо шану рідному слову

 

Яка прекрасна українська мова!  Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками.   Вона - багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами.

 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови на честь вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. «Мова – це жива схованка людського духу, його найбагатша скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування», -  так писав відомий український письменник Панас Мирний.

Уже котрий рік поспіль Уманська районна центральна бібліотека спільно з районним центром культури і дозвілля традиційно проводять літературно-музичні композиції, спрямовані на патріотичне виховання учнівської молоді, зростання національної свідомості, прищеплення почуття любові та поваги до рідного краю. Цього року з такою композицією, присвяченою Дню української писемності та мови « Наша мова – пісня і в словах - любов»,  завітали в  школу села Текуча.

У залі панувала атмосфера щирості, доброзичливості, співдружності та натхнення. Шквал оплесків супроводжував кожен виступ. 

Ми сподіваємося, що в душах присутніх  залишилося  розуміння того, що мова - це сутність, без якої не може існувати ні народ, ні Україна -  як держава, а кожен учень школи стане справжнім шанувальником рідного слова.

 

Безсмертя козацького роду

 

День захисника  України — свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом.

Свято встановлено 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

Бібліотеки Уманського району в ці дні, з метою національно-патріотичного виховання молоді, проводять безліч цікавих заходів. Зокрема були проведені: історична хвиля нашого краю «Біля джерел козацької слави»,  зоряна година  «Сьогодні славить Україна своїх захисників»,  екскурс в минуле «Лине слава козацька з далечі віків». Для дитячого кола читачів були запропоновані:  урок мужності «Мужності й геройства свято», та квест «У пошуках карти Запорізької  Січі».

 

13 жовтня уманська районна центральна бібліотека взяла участь в районному святі з нагоди відзначення Дня Захисника  України. У фойє  Родниківського сільського будинку культури працівниками бібліотеки було розгорнуто тематичну виставку – інсталяцію «Безсмертя козацького роду». 

Участь в обласному ярмарку інноваційних проектів бібліотек

«Від ідеї до втілення»

11 жовтня Уманська районна центральна бібліотека взяла участь у ярмарку інноваційних проектів бібліотек «Від ідеї до втілення», що відбувся на базі КЗ «Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка» Черкаської обласної ради.

В Ярмарку взяли участь районні, міські централізовані бібліотечні системи та центральні бібліотеки об’єднаних територіальних громад.

Редактор РЦБ, Аліна Мазурець представляла туристично – краєзнавчий проект «Туристичні стежки Уманщини», спрямований на популяризацію туризму Уманського району, відродження кращих традицій рідного краю та сприяння процвітанню місцевих туристичних об’єктів.

 

За активну участь у обласному ярмарку інноваційних проектів «Від ідеї – до втілення» Уманська районна центральна бібліотека була відзначена почесною грамотою.

Науково-практична конференція по обміну досвідом

 

27-28 вересня 2017 року працівники сектору культури Уманської РДА радо відгукнулися на  запрошення колег із  м. Кам'янця-Подільського взяти участь у роботі науково-практичної конференції працівників культури. Місто має гарні напрацювання в оптимізації роботи культурних закладів, тому зустріч працівників музичних, бібліотечних, духовних  закладів, обмін досвідом застосування інноваційних технологій в нових суспільних умовах мала взаємну користь.  Предметом стало вивчення досвіду функціонування  навчально-виховного комплексу № 9 ім. А.М. Трояна у складі загальноосвітнього комплексу І –ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв. Конференція була проведена у міській дитячій школі мистецтв (директор Рябчук В.Г.). Вітальна пісня та вручення хліба-солі в. о начальника сектору культури Коханській О.М. викликала  зворушливі  емоції та бурхливі оплески. Директор навчального закладу познайомила  із структурними підрозділами, поділилася надбаннями та проблемами функціонування комплексу, в якому поєднується поглиблене вивчення іноземних мов із заняттями з мистецтв різних видів.  Крім обміну теоретичними знаннями  в галузі освітньої, культурно-освітньої та бібліотечної роботи господарі   запросили на свято обдарованих, талановитих особистостей, викладачів та учнів школи мистецтв.  Пісні та інструментальні твори, гарний настрій та усмішки всім присутнім дарували творчі колективи школи: ансамбль скрипалів «Адажіо» (керівник Оксана Бордюк), дуети класу викладача Ольги Кріль, фортепіанні дуети класу викладача Інни Луценко, ансамблі духових інструментів (Микола Заремський), ансамбль бандуристів (Леонтина Савіцька), вокальний ансамбль «Водограй» (Оксана Гора).

Для всіх учасників конференції було проведено майстер-клас по виготовленню композиції із цукерок у стилі хенд-мейду.

В ході  конференції відбувся переїзд до центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи м. Кам'янця-Подільського. Бібліотека славиться застосуванням нестандартних методів  популяризації книги та залучення молоді до читання. Це головний інформаційний, дозвіллєвий заклад міста по популяризації книги, впровадженні новітніх технологій та інноваційних заходів, реалізації державних (зокрема) бібліотечних проектів та програм. Тому знайомство зі структурою бібліотеки, особливо з роботою краєзнавчого відділу, досвідом застосування інноваційних технологій (заклад став переможцем обласного бібліотечного ярмарку інновацій) стало  методичною підмогою присутнім спеціалістам Уманської РЦБС.  Відповідно директор Кравчук Л.М. розповіла про напрямки діяльності нашої бібліотеки, здобутки та пошуки дієвих методів бібліотечної роботи в умовах інформаційного суспільства.

По закінченні конференції та концерту начальник управління культури і туризму висловив вдячність за нашу участь та висловив сподівання на  подальшу плідну співпрацю у сфері культури.  У свою чергу господарі були запрошені відвідати наш неповторний Уманський край.

Складовою частиною обміну досвідом роботи по краєзнавчо-туристичному напрямку стало відвідування туристичних об’єктів столиці Поділля (їх у місті – 230).  Найцікавішими місцями, безумовно, є пам’ятки  Старого міста на півострові у каньйоні Смотрича, де кожних 10 кроків нам на очі потрапляла якась більш-менш давня будівля (домініканський монастир, собор Петра і Павла з мінаретом, Ратуша, Башта Баторія та ін.), а вимощені бруківкою криві вузькі вулиці нагадують про далеке Середньовіччя. Величне враження справив   замок, що знаходиться через річку від міста, відділений від нього красивим кам’яним мостом.

         Наступного дня ми мали нагоду відвідали нас ще одну цікавинку на карті Поділля – Хотин. Його фортеці на кручі над Дністром особливі. Саме тут живе дух Середньовіччя. Саме в Хотинському замку  знімалося і знімається більшість наших історичних фільмів. 

 

Учасники  поїздки ще довго перебували під враженнями про почуте та побачене в мальовничому подільському краєві.

24 серпня Уманщина відзначила День Незалежності України!

 

  В с. Паланка 24 серпня відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення свята, участь в яких взяли делегації кожного з населених пунктів району. Святкова хода, концерт від талановитої молоді Уманщини, виступи художніх колективів та аматорів народного мистецтва, мистецька дитяча зона, а також виставка робіт майстрів народної творчості не залишили байдужим жодного учасника свята. 

 

  Родзинкою святкування стала виставка, підготовлена Уманською районною центральною бібліотекою: «Бібліо – кафе», де можна було «посмакувати» найгарячішими новинками літератури, «Літо в банці», де кожен охочий міг знайти для себе рецепт на будь – який смак, «Золоті ключі рідного краю», де була представлена література письменників та поетів Уманщини, "Колесо фортуни" від дитячої бібліотеки; а також унікальний, неповторний арт-бук, виконаний сільськими бібліотекарями та працівниками районної бібліотеки в модному стилі хенд-мейд різними техніками, в якому було представлене кожне село району та його туристичні й культурні принади. 

                      Зберемо воєдино всю нашу родину.

Серед усіх геніальних винаходів людства одне  з найважливіших місць займає сім’я, родина. Вона є джерелом любові, доброти та поваги. «Від родини йде життя людини», «Без сім’ї немає щастя на землі» - говорять в Україні.

        То ж 16 травня родинне свято «Зберемо воєдино всю нашу родину» завітало і в село Затишок – чудовий куточок рідного краю, у назві якого відбито і спокій, і добробут, і щира приязнь, і розкіш природи.

У залі місцевого будинку культури зібралася велика, дружна громада Затишку та Малого Затишку.

         На захід були запрошені багатодітні сім’ї, ювіляри сімейного життя, талановиті родини, гості, представники місцевої  влади. У фойє представлена виставка виробів декоративно-прикладного мистецтва.

        Ведучі свята Ольга Гербут  та Аліна Мазурець (працівники районної бібліотеки)  привітали всіх присутніх із Днем матері та з Міжнародним днем сім’ї, зауваживши, що це свято, до якого причетний кожен із нас, бо немає нічого святішого, ніж  Мати, і немає любові вищої і жертовнішої за материнську.

         Як водиться, в кожній оселі обов'язково  є господар двору, від якого залежить, наскільки комфортно буде житися її мешканцям. То ж в ході урочистої частини з теплими словами привітань до присутніх звернувся сільський голова громади Віталій  Іванович Абрамчук.                                                                                                                                                    

     Під час свята присутні дізналися багато нового і цікавого про мало вивчені  сторінки з минулого громади,  своїх предків, відомих односельчан, про історії багатьох родин.

      Головною берегинею родини завжди  була   мати.  Вона - всьому початок. Все прекрасне в людині — від променів сонця й від молока матері. Батько ж  споконвіку вважався господарем сім’ї. Батьків приклад, батьків наказ завжди були законом для родини.

      А найбільш вартісною цінністю була потреба збудувати та  прикрасити власний  дім,  захистити його, свою родину в часи незгод.  Саме такими виховали своїх дітей родини Валерія  Івановича та Надії Дмитрівни Баджураків, Марії Борисівни Івасюк, Ольги Станіславівни та Анатолія Петровича Панченків, Галини Михайлівни Циколенко, Любові Дмитрівни Павловської, Олени Володимирівни та Василя Павловича   Морванюків.  Їх сини були одними з перших  захисників єдності матері-України  на Сході держави, з честю виконали свій синівський обов’язок та живими повернулися додому.

     Щирі вітання отримали родини, які понад півстоліття прожили в парі: це Ніна Тимофіївна та Олександр Антонович Сеньки та Серафима  Семенівна та Мифтодій Петрович  Подоляни. В обох  цих родин дуже багато спільного:  голодне дитинство, жахи війни, дружини  з обох сімей зазнали приниження й важкої роботи в Німеччині,  одного року відгуляли весілля.  Нині   за їх плечима –  по 66 років спільного життя, (а це ні мало, ні багато - 24 09 0 днів). 

     Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання («То не сім'я — без любові») і дитина («То не родина, де не бігає дитина»). Завжди в українських родинах було багато дітей, тому що люди мали багато землі, на якій потрібно було працювати та добра наживати. Це чудово, коли в сім’ї є братики й сестрички. Як кажуть в народі, «Де діток сім — там щастя всім».

    Не стихає   дитячий гамір у родинах     Галини Миколаївни та Володимира Корнійовича  Яворських, які живуть  в парі  вже 48 років, зростили 4 доньок і  сина. Родина поповнилася  9-ма  внуками й 3-ма  правнуками;

    Галина Іванівна та Анатолій Данилович Бобровські виховали 5-ох  дітей, тішаться 12-ма внуками та 3-ма правнуками.

    Тетяна Миколаївни та Олексій  Семенович Насальські прожили в парі 35 років, мають 5 дітей та 14 внуків.

    Раїса  Анатоліївна  Демиденко багата на 5-ох дітей та 12-ох онуків; Ольга Степанівна та Анатолій Петрович Панченки зростили 5-ох дітей, мають 8 онуків. 

    Та найчастіше навідувався лелека до оселі  Лідії Микитівни Кисіль. Все життя сумлінно працювала на фермі. В родині народилося шестеро дітей. У 41 рік залишилася вдовою й самотужки піднімала малечу.

    Високе звання прабабусь несуть  довгожителі  громади:

у Малому Затишку проживає Поліщук Євдокія Іванівна, якій цьогоріч  виповнилося 94 роки. Євдокія  Іванівна, яка прожила у щасливому шлюбі з чоловіком Павлом 67 років,  народила доньку та сина, має 4 внуки, 4 правнуки та 2 праправнуки. Бабуся – колишня учасниця самодіяльного драмтеатру, цікавий співрозмовник, приємна у спілкуванні, любить пожартувати, хоча за плечима – поневіряння в гітлерівській Німеччині, розлуки з чоловіком, якого зустріла в невільницькому таборі в Бреслау, післявоєнні нестатки. ЇЇ життєздатності може по-доброму позаздрити кожен житель громади.

    А  Подолян Серафима Семенівна подолала  91-ий рубіж.

    Затишанська родина пишається династією художників–аматорів, які від роду до роду передають секрети майстерності. Це сім'я Івана Григоровича та Ніни Олексіївни Ковалів, які зростили 4-ох дітей. Талант батька-художника передався сину Івану та доньці Антоніні, яка, як і її покійна мама, ще й вправно вишиває.  Здатність до малювання  передалася й синові Антоніни – Вані.

     Зворушливі слова про повагу й любов, про вдячність дітей за недоспані ночі й одвічну турботу, які були присвячені найдорожчим у світі – нашим мамам, прозвучали з уст наймолодших жителів громади – дітей.

      Щирі слова вдячності пролунали людям, які мають безпосереднє відношення до  громади, і словом і ділом допомагають вирішувати місцеві проблеми – спонсорам:

Станіславу Васильовичу Хорохоньку – керівнику фермерського господарства «Хорста»; Анатолію Івановичу Кісілю – керівнику агрофірми «Ліга»; Любові Іванівні Задояновій – керівнику фермерського господарства «Дубок», а також односельцям-одноосібникам – Бобровському Сергію Анатолійовичу, Мельнику Володимиру Іллічу, Кошельнику Сергію Миколайовичу,Загорію Володимиру Петровичу, Чернайчуку Олегу Йосиповичу, Носичеву Віталію Леонідовичу, Салабай Альоні Миколаївні, Галясу Олегу, Шулянському Миколі Трофимовичу, Безносюку Руслану Васильовичу.

 

      Глядачі із великим задоволенням слухали пісні – вітання у виконанні народного ансамблю української пісні «Горицвіт» РЦКіД.

«Світлішає на світі, коли читають діти»

 

     Щороку – 2 квітня, в день народження великого казкаря Г. Х. Андерсена, весь світ відмічає Міжнародний День дитячої книги.

    Це свято є наочним  показником того, що книга, яка створена саме для дитини, має великий вплив на формування її характеру та становлення як людини. Дитячі книги вбирають у себе дивовижний, невичерпний, чарівний світ, який дитина відкриває для себе саме завдяки книжці. Просто треба взяти в руки Книгу і ... опинитися в цьому світі...

      Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору.

      Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.

      Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.

      Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.

       У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.

     Британський благодійний фонд Booktrust провів опитування серед дітей і молоді. Метою дослідження став пошук найкращої дитячої книги усіх часів та народів. Цікавим виявилося те, що найкращі книги в кожній країні залишаються незмінними впродовж декількох поколінь. Лідерські позиції у рейтингу зайняли твори, написані ще у середині ХХ століття.

20 найкращих дитячих книг:

1. «Лев, чаклунка і чарівна шафа» — Клайв Стейплс Люіс.

2. «Дуже голодна гусениця» — Ерік Карл.

3. Цикл «Чудова п’ятірка» — Енід Блайтон.

4. «Вінні-Пух» — Алан Александр Мілн.

5. « Великий дружелюбний гігант» — Роальд Даль.

6. «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» — Джоан Роулінг.

7. «Таємниця чарівного дерева» — Енід Блайтон.

8. «Вітер у вербах» — Кеннет Грем.

9. «Аліса в країні чудес» — Льюіс Керролл.

10. «Доня Гуффало» — Джулія Дональдсон.

11. «Казки кролика Пітера» — Беатрис Поттер.

12. «Чарлі і шоколадна фабрика» — Роальд Даль.

13. «Матильда» — Роальд Даль.

14. «Таємничий сад» — Френсіс Еліза Бернетт.

15. «Кіт у капелюсі» — Доктор Сьюз.

16. «Твіти» — Роальд Даль.

17. «Містер Мен» — Роджер Гаргрівз.

18. «Різдвяний гімн» — Чарлз Діккенс.

19. Цикл «Мелорі-Тауерс» — Енід Блайтон.

20. «Пітер Пен» — Джеймс Баррі.

       Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами.

        

      Для  справжніх шанувальників  книги і читання -

читачів районної бібліотеки для дітей, організовано книжкову галявину «Сузір’я вічного й святого – дитяча книжка на землі», на якій представлено новинки дитячої літератури як українських сучасних письменників, так і світової величини.

     Але й казки ніхто не відміняв. Книжкова виставка «Казковий корабель» - то справжнісінький скарб, зібрання найкращих, найулюбленіших казок малечі.

      У чарівний світ казки поринули наймолодші читачі бібліотеки в ході пригодницької подорожі «В гостях у Казкарки». Діти з задоволенням слухали казки, обговорювали вчинки героїв, а також продемонстрували свою обізнаність під час калейдоскоп - вікторини «Прочитай, відгадай, іншим загадай».  

     А ще… вони мали  змогу подивитись і послухали казку «Солом’яний бичок» у виконанні відомого артиста і музиканта, чудового татуся Олега Скрипки.

 

    Любі  діти! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають казки? А безсмертні вони тому,що в них живе і не вмирає сам народ! Казки були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Казки – то наші великі вчителі!

Сьогодні ми казку до вас запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом!

 

А переглянути її ви можете ТУТ https://www.youtube.com/watch?v=8JJvMUEhDUw

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Всеукраїнський тиждень дитячого читання розпочався!

Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури!

 В районній бібліотеці для дітей стартував Всеукраїнський тиждень дитячого читання «Під українським небокраєм книгу люблять і читають».           

 24 березня в малій залі управління агропромислового розвитку відбувся районний етап Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія 2017». Це був знаменний день, особливий день для тих, хто не лінується ходити до бібліотеки, дружить з книгою, адже для них випала  унікальна можливість: взяти участь у яскравому  дійстві - справжньому протистоянні інтелектуальних бійців... яких тренували найкращі тренери світу: КНИГА та ЖАГА ЗНАНЬ!!!

    Книга-єдина машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми перетинаємо межі часу, мандруючи у минуле і майбутнє, долаючи велетенські відстані за лічені хвилини. Скільки безцінних скарбів трапляється на шляху читачів! А скільки незабутніх зустрічей з літературними героями!

   На радісне веселе свято зібрались учні 6,7 класів з різних куточків Уманщини. Всі вони  змагалися  за  звання «Суперчитач  району – 2017» і тільки двоє  із них  отримали  це  звання.      

  Переможцями І туру стали найкмітливіші,  найсміливіші, найерудованіші, веселі й винахідливі розумники й розумниці – шестірка фіналістів:Амірбекова Поліна (6 кл., с.Оксанина), Біба Марія (6кл., с.Пугачівка), (Левченко Олександр(6кл., с.Текуча), Радченко Валентин(7кл., с.Дмитрушки),Тисевич Анастасія (7кл., с.Родниківка), Духовна Лілія (7кл., с.Городецьке).

   У ІІ турі (Креатив-турнір: «Зірковий шанс реальних книгоманів!»)звання «Суперчитач  району – 2017» вибороли Біба Марія та Тисевич Анастасія.

    Тож, вітаємо наших ПЕРЕМОЖЦІВ!!!

 

   На  цьому  наша  подорож  не  закінчується. Адже  попереду нові  зустрічі  з її Величністю Книгою.

День народження  Т.Г.Шевченка.

Уже котрий рік поспіль Уманська районна центральна бібліотека спільно з районним центром культури і дозвілля традиційно проводять літературно-музичні композиції, спрямовані на патріотичне виховання учнівської молоді, зростання національної свідомості, прищеплення почуття любові та поваги до рідного краю, присвячені таким важливим датам, як Міжнародний день рідної мови, День української писемності та мови,  та річниці з Дня Народження  Т.Г.Шевченка.

У ці весняні дні більша частина світу, і тим більше українська спільнота, відзначає Шевченківські дні. Давно немає з нами великого Тараса. Та він - безсмертний, бо  «не пройма поета тимчасовість, його правда світла, як зоря».

14 березня  шкільна родина Юрківського НВК  отримала  надзвичайно багато  захоплюючих, неповторних вражень і масу позитивних емоцій. Слово та музика сплелись в цей день у єдиний потік мистецтва.  На святі звучали пісні на слова великого Генія нашого народу. Якимось містичним чином його рядки нині для багатьох можуть слугувати закликом до бою, молитвою за живих і загиблих та надією на день прийдешній.

В залі панувала атмосфера щирості, доброзичливості, співдружності та натхнення. Шквал оплесків вітав кожен віступ.  

Така  форма роботи збагачує інтелектуальний  потенціал молоді, її  духовність й культуру, виховує гідного громадянина України. Адже, як стверджував німецький  письменник  та  драматург  Густав Фрейтаг, «у  душі  кожної  людини  знаходиться  мініатюрний  портрет його народу».

 

Тож, головним  завданням для роботи колективів районної центральної бібліотеки та центру культури і дозвілля, які готують та  проводять такі заходи,  було і є - допомогти  глядачеві пізнати  всю  красу  й  велич  рідної  Батьківщини.

Пророче слово Кобзаря

   Березневі дні щороку освячені постаттю  Тараса Григоровича Шевченка, якому доля відміряла не лише  добрий ківш біди та горя, але щедро приголубила пам’яттю вдячних потомків.

 Підсумовуючи історію життя та творчості   Великого Кобзаря, можна сказати, що найкращий i найцiннiший скарб доля дала йому лише по смертi: невмирущу славу i всерозквiтаючу радiсть, яку в мiльйонах  людських сердець ще вкотре  пробуджуватимуть його твори.

Цього тижня у всіх бібліотечних закладах району складали данину пошани своєму Тарасові, такому далекому й неймовірно близькому: адже геніального митця розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну з її минулим та сьогоднішнім. У бібліотеках-філіях пройшли Шевченківські читання, презентації  репродукцій малярських робіт, відео-перегляди вистави «Назар Стодоля». У приміщенні ЦРБ функціонує виставка «Світова велич Шевченка Т.Г.».  На експозиції представлені книги, наукові збірки, довідкові видання, матеріали іноземними мовами, статті з періодичних видань і твори письменника. 

             Підсумком віншувальних заходів стало інтелектуальне шоу «Кобзарина», яке відбулося 10 березня в читальній залі районної бібліотеки. Його учасниками стали працівники бібліотеки, члени команди «Інтел» - ветерани праці Буряк С.П., Темченко В.І.,Чиж І.Г., Олефірова О.А.,  в.о. завідувача сектору культури РДА Коханська О.М. Прозорість та об’єктивність оцінок забезпечило журі у складі директора ЦРБ Кравчук Л.М., зав. методичним відділом Вдовиченко Г.В., художника РЦБ Олійник К.А.

На канві інтелектуально-розважального заходу  мережилися знакові віхи   Кобзаревої долі, звучали рядки пророчих творів, відновлювалися тексти з пропущеними рядками. Музичний супровід забезпечила редактор І категорії ЦРБ Мазурець А.  Вразила глибина знань учасників  про життя  та творчу спадщину геніального поета, а присутні  довели, що переболені його віршовані рядки є вкрай актуальними сьогодні.

Свято вдалося, запам’яталося, передусім, тим, що кожен із його учасників ще більше  торкнувся  душею й серцем до простих і таких глибинних рядків поета, щоб ще глибше осмислити його пророцтва й перестороги, відчути велику об’єднавчу силу Шевченкового слова.

 

На завершення  ведуча зустрічі В. Харишук  запропонувала учасникам прочитати почергово  по строфах  Шевченківський «Заповіт».  

Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбуття

 

Сьогодення диктує необхідність змін в бібліотечній діяльності. Тож, бібліотечні фахівці усвідомлюють,  що якість обслуговування користувачів бібліотеки насамперед залежить від рівня професійної підготовки кадрів та інноваційних послуг, які вони надають.

Пріоритетне місце в діяльності бібліотеки займає інформаційна взаємодія з населенням та органами місцевої влади, так як кожна книгозбірня є посередником між місцевою владою та громадою.

3 березня 2017 року в приміщенні районної бібліотеки було проведено семінар – практикум на тему «Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбуття».

В своїх консультаціях методисти районної бібліотеки наголошували, що на даному етапі сільські бібліотеки поступово переходять від роботи у форматі «книгосховище» до формату «інформаційно-культурний центр для громади». А тому на семінарі докладно розглядались питання «Бібліотека і громада: орієнтири на майбутнє» та «Сучасна бібліотека в процесі трансформації: від інформаційної установи – до центру місцевої громади».

Директор РЦБ Кравчук Л.М. в контексті орієнтирів бібліотек на майбутнє, наголосила, що громадськість вбачає бібліотеку, як місце, яке об’єднує жителів територіальних громад, як центр суспільного життя, культури, дозвілля і творчості і тому головне завдання бібліотек  -  довести свою значимість для громади та розкрити весь свій потенціал.

 

Учасники  семінару – практикуму також  мали змогу  поділитися історіями успіху щодо якісного обслуговування місцевих громад, ознайомитись  із кращим європейським досвідом роботи бібліотек.

Рідна мова чиста, як роса

 

За роки своєї історії рідна мова зазнавала утисків та переслідувань. Але, всупереч цьому, вона чудово збереглась та є державною мовою.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови, оголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 2000 р. для сприяння мовному й культурному різноманіттю й багатомовності. Мова є найсильнішим інструментом збереження її розвитку, нашої матеріальної й духовної спадщини.

У 1834 році вчений-мовознавець Ізмаїл Срезневський писав, що українська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській за кількістю слів і виразів, польській - мальовничістю, сербській - приємністю. «Ця мова,- писав він, - може рівнятися з освіченими мовами гнучкістю й багатством синтаксису, мова поетична, музична, мальовнича». Але так вважають не всі, особливо молодь. Коли йдеш по вулиці, то рідко почуєш милозвучне українське слово, мешканці міст вважають, що українська мова - це мова сіл, і тому нині майже всі намагаються вживати максимальну кількість російських слів, вважаючи, що це, як вони говорять, «круто», «модно».

Але хіба це модно, коли ти зрікаєшся рідної мови? Чи задумувалися ми хоч раз над тим, що не зустрінеш громадянина Росії, який би говорив українською мовою?!

Звісно, ні! Росіяни є патріотами своєї країни і не «зрікаються» рідної мови так, як це робимо ми.

Й.Г. Гердер вважав, що той, хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини. Ти маєш право вивчати різні мови, для досконалого їх вивчення потрібно 6 років, але ти не маєш права забувати рідну мову, яку ти повинен вивчати протягом усього свого життя.

Щоб любити рідну мову, треба думати українською. Сьогодні нам, українцям, треба плекати рідну мову. Ми маємо свою державність, відчуваємо себе нацією. Наша рідна українська мова легка, мелодійна, співуча. Це мова поезії, почуттів і кохання.

Мова - це душа народу. Якщо у людини забрати мову, вона перестане бути Людиною.

А найбільше хочеться погодитися зі словами П. Шафарика. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її відкидає й зрікається, чинить над собою самогубство. Тому, захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, право на існування, на майбутнє.

Доки мова жива в устах народу, до того часу живий і народ.

“Наша мова – пісня, і в словах любов”, – під такою назвою в Іванівській ЗОШ пройшло літературно-музичне свято присвячене Міжнародному дню рідної мови . У рамках свята ведучі Цюра В.О. та Гербут О.В. (методисти районної центральної бібліотеки) декламували найкращі зразки поезії про рідну мову, а також у формі театралізованого екскурсу в минуле прослідкували історію походження і розвитку української мови, адже відомо, що, не знаючи історії, не можна творити свого майбутнього. Вірш Віктора Баранова «До українців» та байка П.Глазового «Кухлик» прозвучали у виконанні ветерана культосвітньої праці Степана Буряка. Лунали пісні народного ансамблю  української пісні «Горицвіт» Уманського районного центру культури та дозвілля.  А кому ж, як не молодій еліті, розвивати і популяризувати рідну мову, яка зайняла третє місце у світі (після французької та перської) за своїм багатством і красою?!

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти – як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити!

Сподіваємося, що ці слова про рідну мову, які стали лейтмотивом свята, учні пронесуть крізь усе своє життя.

                20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Євромайдану (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Цю дату запроваджено Указом Президента України на знак шанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які  віддали своє життя.

Всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, більше 100 з них загинули.

Майдан увійшов в історію, як унікальний національний феномен, який своїм надвисоким піднесенням, потужним енергетичним запалом, непоборним  патріотизмом та небаченою жертовністю продемонстрував усьому світові істинно справжній приклад боротьби за Свободу і Незалежність української нації.

 

Вшановуючи пам’ять про полеглих за майбутнє України в районній бібліотеці та бібліотеках філіях пройшли  акції миру «Мужнім серцям від добрих та творчих сердець»,година патріотизму «Не зорі падають із неба, «зірки»» , та виставка літератури «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України», з якою можна ознайомитися в читальному залі районної бібліотеки.

                Афганська війна ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена… Чорним птахом пролетіла вона над українськими містами і селами, заглянула до кожної простої родини.

            Хто ж вони, герої Афганістану? Це були молоді солдати і командири – майже їхні ровесники, які з перших днів служби пізнали ціну життя, склали екзамен на зрілість. Війна безжально перекреслила їхні надії, плани, понівечила долі. Там, серед моторошних смертей, коли життю щохвилини загрожувала небезпека, вони мужніли і загартовувались. Серце стискається від болю, коли згадуєш про тих, хто  пройшов важкими дорогами чужої країни. За кожним воїном - «афганцем» - доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя.  У страхітливому полум'ї війни народжувалась молода плеяда героїв.

 

            Щороку, 15 лютого,  ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих,  які з честю виконували воїнський обов'язок  і  бойовий  наказ  Батьківщини  за  її межами. В цей день в районні бібліотеці та бібліотеках району пройшов урок-реквієм «Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя»,  та виставка-реквієм «Покотилась у вічність тривожна афганська дорога»  

 У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок. У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам і благодійним організаціям, що займаються розвитком грамотності.

 Дарування книжок — гарна традиція читачів, друзів і партнерів нашої книгозбірні, завдяки якій фонд бібліотеки поповнюється.

  Так, саме сьогодні приємним подарунком для книгозбірні стали книги відомого місцевого поета члена Національної Спілки письменників України Петра Миколайовича Поліщука.

 Дякуємо усім, хто долучився до святкування цього чудового свята та запрошуємо бажаючих відвідати нашу бібліотеку, ознайомитися з подарованими книгами і прийняти участь у постійнодіючій акції "Подаруй бібліотеці книгу". 

Паралелі історії: пам’яті полеглих під Крутами

 

Про бій під Крутами ми знаємо зовсім мало. Можливо тому, що в радянські часи ця подія взагалі замовчувалася, в декоративній УРСР Українська Народна Республіка трактувалася, як націоналістична пухлина на тілі української соціалістичної держави, а після розпаду СРСР розкриття події, що мала місце близько 80 років тому, взагалі була не на часі. Адже лише сліпий не помітить, що понад два десятиріччя були втрачені в плані формування, в першу чергу, в молоді, істинно українського світобачення, а східні  клани політиків таємно сподівалися повернутися під крило «старшого брата». Лише у 2007 році на державному рівні було визнано значення подвигу юних захисників УНР та проголошено День пам’яті героїв Крут.

«…Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.

Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними  пассажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!». Ці слова були сказані батьком української історії, першим президентом Української держави ХХ сторіччя Михайлом Грушевським під час поховання юних захисників новоствореної народної країни.

Хто ж вони були, і чому говорити про них сьогодні – найвища необхідність і честь?!

З історичної довідки довідуємося, що після прийняття в січні 1918 року Центральною Радою ІV Універсалу, який законодавчо закріплював незалежність Української народної республіки, російсько-більшовистський уряд  змінив псевдодемократичні слова на пряме військове втручання в Україні. Нашвидкоруч створене українське військо лише умовно можна було назвати таким. Швидкий наступ російських військ загрожував втратою Києва. Тут і стали на його захист найпевніші і, може, єдині боєздатні частини: курсанти Військової школи ім. Богдана Хмельницького та так званий Студентський Курінь з київських студентів і гімназистів. 300 майже беззбройних і необстріляних юнаків прийняли  нерівний бій із більше ніж 4-тисячною армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бійня  тривала п'ять годин. 28 юнаків потрапили в полон. Після тривалих катувань озвірілими «братами» вони (ще зовсім діти) були розстріляні. Проколоті багнетами юнаки перед смертю співали «Ще не вмерла Україна»… Ціною власного життя юні герої зупинили наступ ворога лише  на два дні. Але й вони були для молодої республіки дуже важливими.     

Саме від Крут починає в нашому житті формуватися тип новітнього українця: патріота, а не раба, безстрашного до відчайдушності при захисті своєї землі, романтика у найскладнішу хвилину.   

Відтоді минуло майже сто років. Україна впродовж цього часу зазнала ще чимало випробувань. Проте ніхто й уявити не міг, що відбуватиметься на нашій землі сьогодні. Сьогодні Крути – це наша дійсність. Та, через яку вмирають і заради якої живуть! Нашу країну знову намагаються поставити на коліна, знищити дух патріотизму, національної гідності. Книга української історії продовжує писатися кров'ю відомих та безіменних героїв, які свої життя віддають за цілісність Вітчизни. 

Сьогодні поколінню, яке у 1991-му отримало “на блюдечку” незалежну державу, недостатньо лише згадувати мужність трьохсот крутян пафосними словами на мітингах чи концертах, розповідаючи, якими вони були героями і як нам їх потрібно наслідувати. Може, саме зараз прийшов час, щоб реальними справами, а не яскравими виступами та Хвилинами мовчання вшановувати тих, для кого слова “згинуть наші вороженьки” були не лише рядками з відомої пісні, а й закликом до конкретних дій.

Тоді розрізнений спротив чужинським полчищам не врятував Україну від полону на довгі десятиліття – бо нація, яка хоч на мить вагається, опускаючи зброю, підняту для захисту кордонів своєї держави,  зазвичай втрачає Волю.

Тоді Україну оберігала молодь, і зараз - також. Згадаємо, як починалося творення українського війська у березні 2014 року – воно відбувалося «на ходу», і першими, хто відреагував на заклики держави ставати до лав, була молодь, зокрема та, яка перебувала в загонах самооборони на Майдані, протестуючи проти антинародного  режиму. 

Сьогодні ми акцентуємо увагу на цьому дні, адже Україна може опинитися в тій самій ситуації, що й 99 років тому. Ворог у нас той самий, він прагне реваншу і діє в хитрий спосіб — хоче за рахунок фальшувань, підтасовок розчинити українську націю. Ми не маємо морального права перетворитися на покручів, які зневажатимуть власну країну та її шлях до свободи.

Гідні нащадки Героїв  Крут – це Небесна Сотня, молодь Криму, яка виконувала на випуску український Гімн на тлі російського, воїни Іловайську, «кіборги» донецького аеропорту, це тисячі тих, хто вірно і завзято захищає країну від російського окупанта! Це й наші земляки, імена яких внесені в книгу пам'яті уманчан «Герої серед нас», видану за ініціативи Уманської районної ради.

Ці та відео матеріали, книжкова викладка «В безсмертя злинув України цвіт» стали змістом години мужності «Лицарський подвиг юних українців», проведеного для студентської молоді Уманського професійно-аграрного ліцею працівниками центральної районної бібліотеки та викладачем УПАЛ  Старовойтовою Т.В.

Це страшне слово – Голокост

 

Голокост - давно усталений термін, який означає масове знищення нацистами єврейського населення Європи.  «Катастрофа, що призвела до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що криють у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередженість», - йдеться в резолюції ГА ООН.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем  пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави – члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду й охороняти, як пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Масове знищення  почалося  в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчилося  у травні 1945 року.

 

У цей період було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Діти були особливою мішенню для нацистів , живими вони представляли виняткову загрозу, адже подорослішавши, вони б створили нове покоління Свічка пам′яті «Свіча запалена горить, ми мусим пам′ятати люди!», яка пройшла в районній бібліотеці і бібліотеках району спрямована на поглиблення  знань про Голокост під час Другої Світової війни на території Східної Європи та нашої країни,виховання  у учнів толерантності та поваги до інших народів,вшанування   пам’яті загиблих у Голокості. В читальному залі районної бібліотеки до уваги читачів запропонована виставка літератури: «Голокост, урок для людства».

Святий Собор, ще зведений дідами, навіки збережіть в душі своїй.

                               

22 січня 1919 року ввійшло до нашого календаря, як велике державне свято. Для сучасних поколінь  українців воно фактично вважається  другим за значенням після Дня незалежності. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбувалася подія, про яку  мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошену злуку Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. Цей Акт був символічним знаком прагнення єдності.

Офіційно в Україні день Соборності відзначають з 1999 року. Цього дня  весь український народ вдячно згадує тих героїв, які боролися за об’єднання всіх національно-демократичних сил українства, хто словом і ділом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.

Проблеми соборності є надзвичайно актуальними й сьогодні, коли відбувається протистояння між демократичними і консервативними силами, коли нашу єдність захищають найкращі сини України.  Адже соборність передбачає послідовне відстоювання духовної єдності,   спонукає кожного до конкретної роботи та готовності до змін.

Майбутнє цілісної України - в руках  найменш заангажованої частини суспільства  - молоді. Від її соціально вмотивованої поведінки та вчинків, розуміння глибинних історичних та політичних процесів залежить, чи збережеться наша  Суверенність та Соборність.  У ці дні в  сільських бібліотеках-філіях  та районній бібліотеці  проводиться  історичний хроноскоп «Славетна мить, що об’єднала Україну» та бібліомікс «Соборність України: від ідеї до спогадів»,спрямований на поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення, виховання національної свідомості та людської гідності, на відродження паростків духовності, формування рис відданого громадянина Української держави. Пробудження інтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу – це виховання шанобливого ставлення  до минулого й сьогодення Батьківщини.

 

  А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. Для цього сьогодні потрібно головне – впевненість у власних силах народу, дружна робота та віра в його успіх, у майбутнє України.

Різдвяна зірка засіяла

Один з найвеличніших і найрадісніших празників святкового календаря, яким і започатковується рік, є Різдво Христове. Це свято для українського народу має особливий сакральний зміст народження майбутнього, омріяного й очікуваного буття нації.

Традиції різдвяного святкування мають тисячолітню історію. Різдвяні дні і щонайперше саме Різдво – це унікальний, ні на що не схожий час у році, коли православні християни всього світу поринають в атмосферу дива, дарують собі та своїм близьким незабутню казку, входячи у рік прийдешній у світлих помислах.

 

            В ці дні в районній бібліотеці пройшов різдвяний вертеп: «Різдвяна зірка засіяла», де за участі дітей, вихованців Дмитрушківського філіалу Бабанської музичної школи, звучали колядки та привітання з Різдвом Христовим. Діти, учасники дійства, та всі присутні ознайомилися з народознавчою виставкою: «Новорічна радість, землю обіймає», яка була представлена в читальному залі районної бібліотеки.

«Щедрий міх зимових свят»

Життя людини у будь – якому суспільстві залежить від певного загальноприйнятого, традиційно встановленого порядку.

Такий уклад формується протягом всього історичного розвитку народу і пов'язаний з річним календарем. Якщо ми хочемо зрозуміти світ і себе в ньому, ми повинні знати, як його розуміли до нас…Кожен українець має бути обізнаний  з історією свого народу, мусить знати, як жили наші діди і прадіди.

 

 Грудень-щедрий місяць на свята. Особливо на іменні:Андрія, Варвари, Савви, Миколи, Ганни…  та всіх не перелічити. Краще дізнатися про  ці свята, поринути в минувшину нашого народу, мали змогу читачі  районної бібліотеки,   завітавши на літературно – народознавчу композицію «Щедрий міх зимових свят».

VІ Львівський бібліотечний форум «Бібліотек@ - стратегія розвитку»

З 8 по 12 вересня 2015 р. у межах 22-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові» відбувся VІ Львівський бібліотечний форум «Бібліотек@ - стратегія розвитку», організований Українською бібліотечною асоціацією.

У Форумі взяли участь керівники та провідні фахівці бібліотек, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, видавці, автори, читачі, провайдери інформаційних послуг, члени та партнери Української бібліотечної асоціації, гості з України, Литви, Польщі, Німеччини, Хорватії, Великої Британії, а також  директор Уманської районної центральної бібліотечної системи Кравчук Л.М.

В рамках Бібліофоруму відбулися:

  • міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем розвитку бібліотечної справи;
  • ключові спікери та «зіркові» учасники;
  • професійні дискусії;
  • тренінги та майстер-класи;
  • професійні екскурсії;
  • вуличні адвокаційні акції.


Форум «Бібліотека – громада: відкритий простір»

   17-18 серпня 2015 р. в Національній парламентській бібліотеці України  (м.Київ) Українська бібліотечна асоціація провела Форум «Бібліотека – громада: відкритий простір», що мав на меті продемонструвати кращий досвід реалізації однойменного проекту за фінансової підтримки Фонду «Монсанто».

    Участь у Форумі взяли представники Української бібліотечної асоціації, Міністерства культури України, Фонду «Монсанто», Ресурсного центру ГУРТ, а також 10 бібліотекарів, які продемонстрували найкращі результати роботи у проекті. Серед найкращих форум відвідали і директор Уманської районної центральної  бібліотеки Кравчук Л.М., завідувачка Кочержинською сільською бібліотекою Печенюк Людмила та фермер с. Кочержинці Сергій Поліщук.

    Завідувачка Кочержинською сільською бібліотекою Печенюк Л.А. презентувала нові бібліотечні послуги та поділилися власними історіями успіху, за що була відзначена пам’ятними подарунками.

Завдяки інформаційним технологіям сучасні бібліотеки долають цифрову нерівність в умовах, коли лише 42% сільського населення України мають постійний доступ до мережі інтернет.

 

Історії успіху проекту

«Інтернет в бібліотеці дозволяє економити час, бо всю необхідну інформацію можна отримати від бібліотекаря на свою електронну пошту. Завдяки періодичним виданням, що надходять у бібліотеку, маємо можливість отримувати інформацію про події у світі та країні, необхідну інформацію про сільськогосподарське виробництво. Діти мають де проводити свій вільний час з користю для себе».

«Ми навіть не могли уявити, що в сільській бібліотеці зможемо отримати оперативну інформацію про ціни на зерновому ринку України і це дозволить нам відчути себе більш конкурентоспроможними. Ми справді отримали користь».

«Читачам, які не мають навиків роботи в інтернеті, бібліотекар допомагає зробити перші кроки у всесвітній мережі. Так, мешканці села скористалися новою послугою бібліотеки, знайшли сайти, з цікавою і корисною інформацією і замовили насіння овочів і квітів на сайті журналу "Сільський вісник","Інтер флора" та "Сонцесад". Через деякий час насіння було доставлене кур’єром. Мешканці нашого села отримали якісне насіння без переплат і заощадили свій час».

 Презентація книги "В горнилі локальних конфліктів"

  11 грудня   Малий  зал АПК був заповнений ущерть: на презентацію книги «В горнилі локальних конфліктів», організованою Уманською районною бібліотекою,  тут зібралися творці видання  та її герої, воїни-інтернаціоналісти , викладачі та ліцеїсти Уманського професійно-аграрного ліцею, сільські бібліотекарі. На зустріч завітали почесні гості -  голова РДА Скус Я.В. та голова районної ради Дячук О.О., авторка багатьох нарисів із книги – заступник головного редактора газети «Уманська зоря» Бородинська Т.А., голова громадської ради при РДА Чорномаз Т.О.

   Книги – завжди, як люди: одні – веселі, іскрометні і легковажні, інші – авантюрні й іронічні - пізнавальні; треті – глибокі й філософські – мудрі . Та є ще одні: трагедійні й життєстверджуючі. Саме такою є книга « В горнилі локальних конфліктів». Презентація книги- не самоціль видавців чи бібліотеки, а щире прагнення зберегти  пам'ять про живих та полеглих у вирі чужих воєн, передати юні дух патріотизму, відповідальності за збереження національних та загальнолюдських цінностей. Це особливо потрібно саме сьогодні, коли    тисячі співвітчизників різного віку, професій , поглядів   захищають рідну землю на сході України. Спогади учасників, вірші та  пісні про воїнів-інтернаціоналістів допоможуть  боротись і захищати Батьківщину, вистояти у зоні бойових дій, подолати поствоєнний синдром тим, хто повернувся додому зі скаліченою душею.

   Збірка нарисів і спогадів, підготовлена до 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану «В горнилі локальних конфліктів» побачила світ завдяки групі ентузіастів — воїнів-інтернаціоналістів з Уманщини.  Книга містить матеріали про людей, які брали участь у бойових діях чи військових конфліктах на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Фінляндії, Японії, Північної Кореї, Угорщини, В’єтнаму, Куби, Єгипту, Сирії, Чехословаччини, Анголи, Ефіопії, Китаю, Монголії, Афганістану, Югославії, Іраку та інших.

  Війни закінчуються, та  залишається пам’ять про  спалену землю, кровопролитні сутички, смерті бойових побратимів,  почуття братерства та взаємопідтримки.  А ще до щему хочеться побачити тих, хто повернувся додому живим.

   Найкраще про зміст книги говорити устами її героїв. Тому слова воїнів-інтернаціоналістів сприймалися особливо уважно.

   Без перебільшення можна сказати, що чільне місце серед творців книги належить  воїну-інтернаціоналісту, голові Громадської організації «Уманська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану» Олегу Зайченку.  Це про нього слова: «Кожна людина творить себе сама. І якщо душа її налаштована на хвилі добра, порядності й совісті - вона йтиме  життям  гідно, залишаючи по собі світлий слід. І це, мабуть, найголовніше покликання людини на землі». Звертаючись до присутніх, Олег Володимирович зазначив, що збірка «В горнилі локальних конфліктів»  - не комерційне видання, а дань великої шани й пам’яті про учасників збройних конфліктів, бажання,  щоб молодь та дорослі, читаючи, пам’ятали, розуміли, робили висновки...

 Особливий настрій у залі створив Дуравко Володимир Миколайович, полковник у відставці, який виконував свій інтернаціональний обов’язок в Анголі. Його спогади про перебування в африканській державі під час громадянського конфлікту, про високі людські якості миротворців,  ставлення до них місцевого населення були підсилені відеорядом

   Ковальчук Федір Миколайович виконував інтернаціональний обов’язок на Острові Свободи- Кубі . Це збройне протистояння в історії називали – війна, якої не було. В книзі є нарис про нього під назвою «Прыжок через океан». Це історія життя  Федора Миколайовича,  яка тривалий час замовчувалася через  «підписку про нерозголошення».   З особливим хвилюванням згадав ветеран про події на сході України , які нагадують йому  буремну юність та побажав,присутнім найдорожчого – Миру та здоров’я . 

  У книзі  під назвою  «Небо у відставку не відпускає» Валентини Андріївни Козицької  є нарис про Лазуткіна Святослава Васильовича, нагородженого бойовим орденом «Червоної зірки» за знищення ворожого каравану та афганською «Зіркою Слави». Виступаючи перед присутніми, він висловив упевненість у тому, що й сучасне покоління зуміє відстояти свою незалежність.  

    Під час презентації у виконанні Осадчого  Дмитра  та бібліотекарів — ведучих презентації — звучали вірші з книги, а пісні, присвячені всім солдатам миру, у виконанні Володимира Трояна, Богдана та Романа Полянчуків викликали  шквал аплодисментів і були гаряче підтримані всіма учасниками зібрання.                                      

ПЕРЕМОГА У КОНКУРСІ

 

    Уманська районна центральна бібліотека стала однією з переможців конкурсу «Бібліотека – громада: відкритий простір», оголошеному  Всеукраїнською громадською організацією «Українська бібліотечна асоціація» (УБА)  за фінансової підтримки Фонду «Монсанто».

  За проектом «Бібліотека – громада: відкритий простір» дві сільські бібліотеки: Гереженівська та Кочержинська, у листопаді 2014 р. будуть обладнані комп’ютерною та офісною технікою за підтримки Фонду «Монсанто», а користувачі бібліотек отримають безкоштовний доступ до Інтернету за підтримки органів місцевої влади та самоврядування. Також за проектом передбачено поповнення бібліотечних фондів книгами і періодичними виданнями.

   

Зустріч з місцевою письменницею Н.І.Фіалко

 

Знаковим явищем життя літературної Уманщини є поява в ньому нових  імен, нового бачення подій вітчизняної історії,  нових  творів.   Адже  все, що написане і пишеться шанувальниками художнього слова,   - це споконвічна пам'ять роду і народу, свідчення  подій сьогодення.

Щороку шанувальники художнього слова з нетерпінням чекають проведення поетичного жовтня - заходу, що проходить під егідою Уманської  районної ради і має за мету  популяризацію творчості як поетів-початківців, так і доробків   літературної еліти. Нині йому передувала творча зустріч з  письменницею, яка народилася в с. Косенівка, а мешкає й друкується в м. Тернопіль, - Ніною Фіалко. Це зібрання було  організоване та проведене працівниками РЦБ (директор Кравчук Л.М.).У малій залі управління агропромислового розвитку зібралися бібліотекарі СБФ, працівники міських бібліотек-філій,  просто шанувальники художнього слова,  сестра письменниці  Т.І. Фіалко. Визнанням значущості зустрічі була присутність на ній заступника голови районної ради Швець В.І.

Мистецька зірочка  Ніни Фіалко яскраво загорілася у літературному сузір’ї людей, яким Бог дарував мистецтво Слова,  а благословляла на творчу стежку Уманська земля.

Присутні з великим задоволенням послухали цікаву, образну,  серйозну, а  то й  іронічну  розповідь-сповідь  мисткині про власне життя та народження  літературних дітей-книг.

Творчих планів у Ніни Іванівни багато. Серед найбільш наближених - створення роману-історії рідного села за часів Радянської влади.

Директор РЦБС Кравчук Л.М. подякувала знаній землячці за непідробну простоту, з якою вона  достукується словом до  душі читача, не шукаючи гучних слів чи якихось сумнівних прикрас. На знак  вдячності і поваги вручила квіти і висловила сподівання, що  творчі зустрічі й співпраця триватимуть і в майбутньому

Контакти

Телефони:

(04744)32580 - директор, (04744)32686 - районна бібліотека для дітей, (04744)38539 - Інтернет-центр

Адреса: м. Умань, вул.Залізняка, 2а

Besucherzahler real russian women, who needs real men and real feelings
счетчик посещений